Слово Волині

Понеділок, 18.12.2017

Всі новини Волині на одному сайті

Як добувають український газ

Коментувати
0
10:51 19.07.2017

Україна посіла 44-те місце серед 89 країн за показником ефективності державної політики в газовидобувній галузі.

Про це інформає Главком.

Цього року наша держава вперше потрапила до міжнародного рейтингу «Індекс управління ресурсами» (RGI). Він дозволяє оцінити місце України серед найбільших газовидобувних країн за показником ефективності державної політики в царині газовидобутку. За незалежною експертною оцінкою, Україна отримала лише 49 балів зі 100 можливих і посіла 44-те місце в рейтингу 89 країн, багатих на природні ресурси. За таких умов не варто сподіватися на залучення інвестицій. Як змінити цю ситуацію? Відповідь на це запитання 12 липня шукали в парламентському комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки на круглому столі «Україна та індекс управління ресурсами: яких рішень потребує видобувна галузь?», організованому аналітичним центром DiXi Group разом з Інститутом з управління природними ресурсами (NRGI).

 Комплексний показник індексу складається з трьох компонентів. Двома з них вимірюються показники видобувної галузі – використання ресурсного потенціалу та управлінням доходами; а третій оцінює сприятливість середовища. Ці три виміри складаються з 14 підкомпонентів, які розраховуються на підставі аналізу інформації у відкритих джерелах та відповідей на 149 запитань.

Україна володіє потужним вуглеводневим ресурсом для того, щоб забезпечити енергетичну незалежність. Сьогодні на імпорт газу Україна щороку витрачає $3 млрд.  До 2020-го уряд пообіцяв повністю забезпечити країну газом власного видобутку обсягом 27 млрд кубометрів на рік – цього вистачить, якщо наша держава скоротить щорічне  споживання (2016-го воно склало 33,2 млрд). І хоча в останні місяці найпотужніша компанія «Укргазвидобування»  здійснила суттєвий приріст, виконати урядову програму не вдасться без зміни законів, які нині не додають привабливості інвестклімату для газовидобувного бізнесу.

 «Україна вперше потрапила до рейтингу RGI, тому ми ставимося до індексу, як до інструменту, що вказує на конкретні проблеми. Ці прогалини мають бути виправлені до наступної оцінки. Тепер ми обговорюємо, які саме законодавчі проблеми потрібно вирішити», - говорить керівник проектів DiXi Group Роман Ніцович. Він акцентує увагу, що «країна вже 10 років чекає на нову редакцію Кодексу про надра, а політичні процеси навколо надр не вселяють надії».

Дійсно,  Держгеонадра завжди були в центрі скандалів - чиновників цього державного відомства, які відповідають за «роздачу» надр, постійно звинувачували в непрозорому розподілі дозволів на видобуток корисних копалин. А потрібні для розвитку галузі закони надовго зависають «під куполом» парламенту. Лише для вирішення проблем землекористування надрами потрібно ухвалити великий пакет законів - у Верховній Раді вже зареєстровано понад 80 законопроектів для внесення змін до Земельного кодексу. Перелік проблем можна продовжувати дуже довго.

Геологорозвідка: втрачені можливості

Протягом 2016-2020 років уряд запланував прискореними темпами збільшити обсяги видобутку газу на 8 млрд кубометрів. Для цього є достатньо запасів газу на суходолі. За оцінками  геологів, вони становлять 1,2 трильйона кубометрів. Україна ж сьогодні видобуває близько 20 млрд на рік – це надзвичайно мало. Україна також має величезний  досвід в освоєнні родовищ. У 1970-ті  було досягнуто піку видобутку - 75 млрд кубометрів на рік, який споживали всі радянські республіки. З року в рік обсяги скорочувалися,  2015-го вони впали до 19,2 млрд, з яких 14,5 млрд (75%) - видобуто державною компанією «Укргазвидобування».

Колись потужна геологічна служба залишила у спадок величезні масиви інформації  про розвідані родовища - вивченість суходолу в плані родовищ вуглеводнів становить біля 90%, а шельфи Азовського та Чорного морів досліджені лише на 10%. Світова практика показує, що річний видобуток повинен становити близько 4% захищених балансових запасів, а щорічний приріст розвіданих запасів повинен перевищувати річний видобуток приблизно вдвічі. Але нині в Україні ці співвідношення порушуються через відсутність належного фінансування геологорозвідувальних робіт.

 «В першу чергу, Держгеонадра - це служба, яка повинна займатися поповненням мінерально-сировинної бази, а у нас видобуток перевищує обсяги поповнення бази (приросту розвіданих запасів – «ред»). Скоро ми дійдемо до того, що нічого буде виставляти на аукціони. Сьогодні ми працюємо на  створеній ще за радянських часів базі. Протягом минулого року було підготовлено для аукціону лише одне родовище вуглеводнів», - визнав т.в.о. голови Держгеонадр Олег Кирилюк (призначений у травні).

За його даними, заборгованість держави на виконання геологорозвідувальних робіт сягнула 7 млрд грн. Практично за роки незалежності майже повністю була зруйнована колись надзвичайно потужна геологічна служба. Тому й не дивно, що в останні роки функції Держгеонадр зведені до проведення аукціонів та видачі дозволів на право видобутку та розвідки корисних копалин. І хоча останнім часом аукціони стали відкритими, але від цього не стали чеснішими.

З огляду на все, керівник парламентського комітету з питань ПЕК Олександр Домбровський запропонував головному геологу Олегу Кирилюку терміново розробити «гарячий» план дій Держгеонадр, «щоб, скажімо, 80% нинішніх проблем розв’язати до кінця поточного року».   Наприкінці серпня цей план буде представлено для  обговорення.

Газ захований глибоко в надрах…

Оскільки Україна має значні, проте важкі для видобування запаси газу (на горизонтах глибиною в 6-8 тис. м), галузь потребує сучасного високотехнологічного обладнання. Тому майбутнє видобутку цілковито залежить від інвесторів - міжнародних та вітчизняних.

Найбільші сподівання уряд покладає на державну компанію ПАТ «Укргазвидобування». До 2020 року вона повинна наростити видобуток до 20 млрд кубометрів, плюс приватні компанії додадуть ще 7 млрд. Як уже згадувалося, цього обсягу  – 27 млрд кубометрів - вистачить для покриття річних потреб України, адже уряд обіцяє скоротити ці потреби до 26 млрд кубометрів на рік.

В 2017 році ПАТ «Укргазвидобування» планує наростити видобуток до 15,2 млрд кубометрів, у 2018-му - 16,5 млрд. За шість місяців 2017 року компанія наростила видобуток на 2,3% (на 171 млн кубометрів), порівняно з аналогічним періодом минулого року.

В 2017 році «Укргазвидобування» запланувала переказати до бюджету 50 млрд грн податків (в 2016-му -  40 млрд). Зростання платежів зумовлене тим, що 2016-го уряд встановив для компанії ціну 4849 грн за тисячу кубометрів (5818 грн – з ПДВ), прив’язавши ціну до німецького хабу NCG, хоча газ власного видобутку утричі дешевший, порівняно з європейським.

Звісно, що для нарощування видобутку «Укргазвидобування» повинна освоїти нові родовища, але починаючи з 2011-го і до 2016-го найпотужніша державна компанія не отримала жодної ліцензії!  Процес видачі спецдозволів було розблоковано лише в другій половині 2016-го – компанія отримала 13 ліцензій, а цього року – жодної. «Протягом минулого і на початку цього року ми подали 55 пакетів документів для отримання ліцензій, але так нічого й не отримали», - повідомив «Главкому» голова правління «Укргазвидобування» Олег Прохоренко. За його даними, загалом у компанії нині є 140 ліцензій на родовища, і всі вони розробляються. 

Докорінний перелом у плані нарощування видобутку газу почався наприкінці 2016-го. «Ми почали використовувати сучасні технології з метою інтенсифікації видобутку, розширюємо програми  буріння та модернізації обладнання, залучаємо підрядників, до яких, на жаль, приходили з обшуками», - говорить Прохоренко. Він переконує, що вже у липні видобуток стрибне на 7,1%, порівняно з липнем 2016-го. Але є ще дуже багато проблем.

«Критична ситуація з видачею спецдозволів (на право розробки родовищ – «Главком»). Якщо подивитися на кількість спецдозволів, виданих для приватних компаній, то це приблизно стільки ж - за кількістю і територією - як і для «Укргазвидобування». Але ж ми видобуваємо 75% газу. Виходить, що ми працюємо набагато ефективніше, ніж приватні компанії, - переконує топ-менеджер.  - Є приватні компанії, які активно використовують спецдозволи для видобутку, а є такі, що отримали по 10-20 спецдозволів, поклали їх до кишені або намагалися продати».

Марні спроби опанувати шельф Чорного моря

У найближчих планах «Укргазвидобування» - вийти на шельф Чорного моря, але спроба отримати п’ять ліцензій на розробку шельфу поблизу Одеси виявилася марною. Тепер сподівання голова компанії покладає на нового керівника Держгеонадр. 

«Зараз Україна нічого не робить на шельфі (до окупації Криму розробки на шельфі здійснював «Чорноморнафтогаз», - «ред»), тоді як Румунія активно видобуває газ поруч із нашим морським кордоном, а ми сидимо й чогось чекаємо…», - не може втямити Прохоренко.

За даними керівника «Укргазвидобування», видачу ліцензії на право працювати на шельфі заблокувала Одеська облрада. «Це - нонсенс. Цей шельф ніяким чином не відноситься до Одеської облради, яка не погоджує видачу ліцензії. І облрада повертає документи до Держгеонадр – за попереднього керівництва ця структура нам відмовляла, посилаючись на позицію облради. От так ми розвиваємо видобуток газу в Україні. І ніхто за це не несе відповідальності», - обурюється топ-менеджер.  

 «Щодо ефективності використання ресурсів: вже більше року взагалі не проводяться ніякі аукціони на право розробляти нафтові та газові родовища. За найоптимістичнішими сценаріями, нафта і газ ще відіграватимуть якесь значення, максимум, 50 років. Тому всі країни, які мають ці ресурси, повинні їх розробляти, а не сидіти, як собака на сіні. Тренд такий, що цінність цих ресурсів з кожним роком буде зменшуватися», - переконує виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.

Український Каспій?

Світові лідери видобутку нафти й газу постійно цікавилися запасами в територіальних водах України. Прогнозні ресурси Чорного та Азовського морів у газовому еквіваленті оцінюють у межах 4 - 13 трильйонів кубічних метрів!

Український шельф привабливий ще й тим, що коефіцієнт успішності геологорозвідки досягає значення 0,5-0,6, тоді як середньосвітовий показник - 0,3. Це означає, що з 10 пробурених свердловин пять-шість будуть успішні. Пробурити одну свердловину коштує понад  $10 млн.

«В український сектор прийшли потужні міжнародні компанії – це конкуренти «Газпрому». Тому Росії необхідно ці проекти нейтралізувати. Безумовно, що нестабільна ситуація в Криму переводить всі проекти західних корпорацій щодо розробки надр Чорного моря в розряд віртуальних. Ніхто ні цента не витратить, щоб здійснювати там пошукові роботи. Розпочавши воєнні дії на території України, Росія одним махом накриє щонайменше чотири міжнародні проекти за участю провідних світових компаній», - констатував одразу після анексії Криму керівник Центру «Номос» Михайло Гончар.

Міжнародні проекти заморожені

Exxon Mobile, Shevron, Shell, американська Hunt Oil, бразильська Petrobras давно намагалися зайти на український шельф, але заяви українських чиновників про доцільність освоєння морських шельфів довго залишалися лише деклараціями. Серйозно задумалися тільки після стрімкого зростання ціни на російський та середньоазійський газ. Наприкінці 2005 року в Україні було оголошено міжнародний тендер на розвідку та видобуток енергоносіїв на Прикерченській ділянці шельфу Чорного моря площею майже 13 тис. кв. км.

Перемогла американська Vanco. Компанія обіцяла інвестувати в геологорозвідку $150 млн, а в разі успішної розвідки інвестиції планували збільшити до $2-3 млрд. У жовтні 2007 року Vanco поступилася правами та обов’язками щодо підписання угоди про розподіл продукції компанії Vanco Prykerchenska, співвласником якої були ДТЕК Ріната Ахметова та російський бізнесмен Євген Новицький. Однак через конфлікт з урядом Юлії Тимошенко роботи не вели і лише в червні 2013 року український суд визнав мирову угоду, яку раніше було затверджено Стокгольмським арбітражем. Але через окупацію Криму роботи зупинили.

Були підписані угоди про видобуток газу на мілководному шельфі в Керченській протоці між Україною та компаніями Eni (Італія), Electricite de France (Франція). Планувалося залучити до $4 млрд. Також готували до підписання угоду на видобуток газу на глибоководному шельфі Чорного моря - ділянки «Скіфська» - із консорціумом на чолі з компанією Exxon Mobil Explorationand Production Ukraine B.V. Цей консорціум переміг у конкурсі 2012 року. До його складу входять: американська Exxon Mobil (40%, оператор), Shell (35%), австрійська OMV в особі румунської «дочки» Petrom (15%) та НАК «Надра України» (10%). Звісно, тепер усі ці проекти заморожені.

Активно інвестуючи в геологорозвідку та розробку родовищ, цілком реальним був прогноз про збільшення щорічного видобутку газу на морському шельфі на 5 млрд кубометрів, а нафти - на 1 млн т. Українська компанія, що здійснювала геологорозвідку та видобуток із морського дна, «Чорноморнафтогаз», працює лише на мілких глибинах - до 76 м, хоча основні поклади заховано на глибинах понад 200 м. Провідні світові компанії опанували технології буріння на глибинах понад 2 км. За ініціативою Олександра Домбровського, освоєнню морського шельфу парламентський комітет з питань ПЕК найближчим часом присвятить окреме засідання.

Перепони для газовидобувників

Зрозуміло, що в окупованому Криму український газовий інтерес реалізувати нині складно. Поки що. А от як пояснити, чому в континентальній Україні на кожному кроці виставлені перепони  на шляху до енергетичної незалежності?

«Компанія «Укргазвидобування» могла б видобувати на 1млрд кубометрів газу більше, якби не чекала погоджень (на виділення земельних ділянок – Главком) по два-три роки. До прикладу, в Канаді ці питання вирішують за два-три дні. А в нас два-три роки», - скаржиться Олег Прохоренко,  наголошуючи на необхідності  ухвалювати законопроект №3096, яким пропонується спростити процедури отримання погоджень та відведення земельних ділянок. До сказаного варто додати, що процес погодження включає отримання 44 погоджень в 16 установах!

 Законопроектом №3096 передбачено внесення змін до Земельного кодексу та Закону «Про нафту і газ» в частині забезпечення неперервності розробки родовища, використання ділянок без зміни цільового призначення тощо.

Великі проблеми й з отриманням та користуванням геологічною інформацією (власник – Держгеонадра), яку законодавство забороняє передавати в користування потенційним інвесторам. «Навіть якщо «Укргазвидобування» придбала цю інформацію за власний рахунок, ми не можемо просто так дозволити комусь нею користуватися, тому що ця інформація класифікується як державна таємниця. І якщо я комусь її дам, це вважатиметься державною зрадою. Водночас в інших країнах» – будь ласка, на веб-сайтах можна все побачити»,  - пояснює Прохоренко.

Ще більш болючою стала вимога про обов’язкову переоцінку  запасів кожні п'ять років,  якщо компанія планує продовжувати роботу на вуглеводневих родовищах. Звісно, за продовження спецдозволів необхідно нести додаткові витрати. «Якщо порахувати за чинними методиками, то за подовження спецдозволів цього року ми повинні сплатити 5 млрд грн, або й більше. Ми вже звернулися до Держгеонадр, щоб змінити цю вимогу», - каже Прохоренко. 

На цьому перелік проблем не завершується. Фіскальна політика: газовики переконують в необхідності знизити ренту до 12%. Саме такий рівень діє в країнах, куди йдуть іноземні інвестори. Крім того, потрібно переходити на міжнародну систему обліку запасів надр, адже без цього не варто виходити на міжнародний ринок, де нікого не цікавить українська система.

Децентралізація ренти

З огляду на ухвалення закону про децентралізацію ренти, який набуде чинності 1 січня 2018 року, уряд мав би визначити механізми управління коштами на місцях – щоб громади могли ними правильно розпоряджатися. Для належного адміністрування цих коштів необхідно ухвалити законопроект №6229 «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» - щоб примусити видобувні компанії розкривати інформацію про податкові платежі, які вони платять в бюджети різних рівнів під час реалізації своїх проектів.

«Коли 5% рентних платежів від видобутку вуглеводнів будуть спрямовуватися до місцевих бюджетів,  за нашими підрахунками, сума цих коштів складе майже 1,8 млрд грн, але все ще немає механізму управління цими коштами. Тобто місцеві громади мають впевнитися, що кошти, які отримуватимуть їхні бюджети, не підуть на депозити, чи на якісь інші речі, а на потреби громад, де відбувається видобувна діяльність», - каже Роман Ніцович. Доцільно також продовжити реформу корпоративного управління державними підприємствами – не лише НАК «Нафтогаз України», а й іншими підприємствами. «Вже схвалений урядом законопроект №6428, де визначені  підходи держави про розмежування управління діяльністю державних підприємств», - каже експерт.

Забезпечення прозорості дозволить вчасно запобігати виникненню корупційних схем. Наприклад, шляхом передачі ділянок сумнівним компаніям, або тим підприємствам, які їх не розробляють, - стверджують аналітики DiXi Group. 

Відкритість даних (зокрема, кінцевих бенефіціарів і змісту всіх угод, що дають право на користування надрами), дозволить уряду й парламенту вести адекватну реальному стану речей політику та ухвалювати обґрунтовані рішення.

2017-12-18 18:39:45
Коментарі
Çàãðóçêà...