Слово Волині

Понеділок, 21.08.2017

Всі новини Волині на одному сайті

Такі різні родинні свята

Коментувати
3
07.01.2016

Андрій ОВЧАРУК

Святкували вдома, і завжди однаково: готували їжу, сервірували стіл, дивилися телевізор, опівночі вітали один одного, часом запускали декілька феєрверків у небо, таких, знаєте, зовсім простих – з кольоровими кульками, і, зрештою, влягалися спати. 

Різдво також минало традиційно. Ми й досі отак його святкуємо.

На Різдво хочеться снігу, морозу, колючо-іскристого зоряного неба, колядників, черевичків для панночки, чорта, вареників, котрі б самі купалися у сметані, перш ніж застрибнути до рота. 

На Різдво чекається першої зірки у небі, рахуються дванадцять страв на столі, на кутик якого під скатертину кладеться зубець часнику – відганяти нечисту силу. Їмо лише ложками. Їх кладемо більше, ніж нас є за столом, – для померлих родичів. Вдома лиш вдаємо, що вечеряємо: ложка куті, ложка гороху, вареник із капустою. Тоді одягаємося, беремо по дві тарілки зі стравами в руки і йдемо до бабусі. Вона з донькою – моєю хрещеною мамою – живе по сусідству. 

Існує така традиція, що похресник має нести вечерю хрещеній матері, тож я і несу. А оскільки хотілося морозу та снігу, то й без льоду не обійшлося. Огинаючи паркан, потрапляю на ковзанку... І ось ми вже летимо – я, шматочки смаженої риби, вареники з вишнями. 

Лиш раз за життя я не прожив Різдво з рідними – з якихось причин мусив залишитися в місті, у порожній винайнятій квартирі. Всі друзі святкували по домівках, я ж навіть нічого на вечерю не приготував. Аж раптом телефонує подруга і запитує, чи є в мене кутя. Коли ж я відповів, що немає, вона привезла її мені на таксі.Сподіваюся, що 7 січня, коли всі зустрічні в селі вітатимуться «Христос народився!» і чекатимуть у відповідь «Славімо Його!», ми з мамою та сестрою стоятимемо на зупинці й чекатимемо рейсового автобуса. Хвилюватимемося, чи він буде, і якщо раптом ні –  почнемо ловити попутки. Якогось року, коли снігу було по коліна, ми доїхали у райцентр на санях.

Доки їхатимемо – повторимо колядку. Її ми почнемо співати ще з дороги, коли приїдемо під обійстя маминої мами. Голос маю гучний, тож бабуся, яка цього року не зможе звично зустріти нас у дверях, почує спів із своєї кімнати.

Я не обирав своїх рідних, але саме вони навчають мене тієї любові, котра і є основою життя, тієї любові, на якій тримається весь світ. Любові безумовної та беззастережної до всіх і всього, що маєш, бачиш та відчуваєш.

Водночас я сам обираю собі друзів. Вони стали для мне ще однією ріднею – хай не по крові, але по духу, думками, дурощами, зрештою. Друзі – це подарунок долі, випадково знайдений під ялинкою життя.

Залишивши батьківський дім у п’ятнадцять років, я вже не приїжджаю туди на 1 січня. Велика родина друзів потребує власного свята. Дня, коли можна легально обмінюватися подарунками з тими, кого любиш. Дня, коли хочеться бути поруч, навіть якщо найважливіше справа в цей час – спільне заняття ідіотизмом. 

Якомога менше формальностей, жодних зайвих обов’язків, хочеш їсти – їси, подобається танцювати – танцюєш, шукаєш спілкування – балакаєш без упину і до знемоги, подобається спалювати мотлох у велетенському багатті – береш і палиш, а бажаєш піти до лісу і прикрасити там сосисками ялинку – сміливо йдеш і прикрашаєш. Якщо ж єдиним твоїм бажання цієї ночі є тихенько посидіти в кутку – знаходиш тихий куток і сидиш. Ніхто тебе не засудить.

Точнісінько так само ніхто не зобов’язаний клопотатися про гощення. Хто що хоче їсти або пити – той про те і дбає. Одного року це було велике емальоване відро олів’є. Іншого – двадцятилітрова бочечка власноруч зробленого в жовтні виноградного вина.

Цими безсонними ночами стираються межі між реальним та вигаданим, бажаним та дійсним, і навіть зранку  першого дня свіжого, щойно народженого року відчуття дива ще довго не відпускає. 

І друзі не розходяться.

Звітам

2016-01-07, 21:23:52

як гарно і ніжно....така любов, певно, і є (Відповісти)

Стася

2016-01-08, 07:52:27

Тащуся, тащуся, тащуся (Відповісти)

Галя

2016-01-08, 10:28:48

Розповідь дихає теплом та любов`ю. (Відповісти)