Слово Волині

П'ятниця, 16.11.2018

Всі новини Волині на одному сайті

Бойкот російських товарів — реальна дія чи смішна спроба насолити сусіду

Коментувати
0
28.03.2014

Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

Бойкотуємо російські товари, бо ці гроші фінансують армію окупантів! Гарний патріотичний черговий популістський заклик? Чи може український споживач реально вплинути на скорочення обсягів фінансування російської армії? Звичайно, що це звучить смішно.

Уявімо собі ситуацію: приходить російський підприємець до російської податкової і каже: “Ви знаєте, у мене українці перестали купувати товари, можна я до кінця кампанії з “Рятування братських народів від бандерівців” не буду податки платити?” А йому російський фіскал відповідає: “О, так, ми Вас чудово розуміємо! А-я-яй, які вони українці негідники, кажете, перестали купувати! Ну нічого, от ми їх... Вам ми даємо податкові канікули, поки визволяємо братні народи від фашистської чуми; а як поборемо коричневу заразу - тоді і заплатите податки”.

Певно, так думають собі популісти, які закликають бойкотувати російські товари?

Проте той підприємець (уявімо, що він ще й підтримує російський майдан) всеодно заплатить податки, незважаючи на спад свого товарообігу у російську казну. Бо там із цим суворо! А не заплатить, то з інших джерел на армію заберуть. Отож наш бойкот уже не виконає першочергового завдання: зменшення фінансування армії російських “визволителів”.

А які ж фінансові збитки ми здатні нанести сусідній державі?

Що ж ми маємо насправді? Спробуємо проаналізувати ринок експорту “старшого брата” на теренах Волині.

У департаменті економічного розвитку і торгівлі Волинської облдержадміністрації надали інформацію, що російські товари становлять 5% усього імпорту на Волині.

У січні цього року експорт з РФ скоротився на 23%, що становить майже 2 мільйона доларів США.

Так, почали вдвічі менше завозити тварин і продуктів тваринного походження, на чверть скоротився імпорт молочних продуктів, яєць птиці та натурального меду (тут взагалі не зрозуміло, навіщо завозити те, чого і у нас з надлишком (авт.).

Залишився майже на тому ж рівні, що й торік, сегмент імпорту з Росії меблів та електротехнічних товарів. Це все, чому взагалі варто приділити увагу. Все інше, що завозиться від східного імперського сусіда, не займає навіть відсотка волинського ринку.

У найбільших супермаркетах розповіли, що останнім часом лучани стали менше купувати російських товарів, особливо тих, які легко ідентифікуються як російські (горілка, косметика). Щоправда, обсяги в цифрах ще не підраховували.

Зазначимо, що деякі торговельні мережі, як то Billa, стали на цінниках позначати приналежність товару до країни-виробника, наклеюючи зображення з прапором РФ. Це, за словами адміністраторів ТМ, допомагає покупцям бойкотувати російські товари.

Таке ж нововведення планують запровадити і у мережі супермаркетів “Фуршет”, щоправда на Волині цю інформацію не підтвердили, мовляв, усе знає лише центральний офіс.

Які ж російські товари в переважній більшості купують українці в магазинах?

Як відомо у народі, від оковитої патріотизм нас просто переповнює. А отже наші козаки дійсно можуть відмовитися від російської горілки.

Щодо панянок, то, опитавши декількох своїх знайомих на предмет якості російської косметики, зробив висновок, що “Чёрним жемчугом” вони навіть завіси до дверей не змащуватимуть, не те, що своє личко.

Маленьку нішу на ювелірному ринку займає російське золото, бойкот якого також не буде дієвим.

До речі, на полицях наших магазинів є багато товару, про який ми навіть і не могли здогадатися, що він російський: корм kitekat, дірол, орбіт... Багато російських магазинів одягу (Оггі, Остін, Карло Пазоліні, Честер...), мережі (Ельдорадо, Спортмайстер).

А є ще страхові компанії, банки... від усього цього можна відмовитися. Знайти заміну не складно, усьому зараз є альтернатива.

Йдемо далі.

Російські заправки не є монополістами на волинському ринку. Вони можуть бути монополістами в окремому селищі. Але і ціновий сегмент у них значно вищий, ніж середній, тому водії й до бойкоту двічі думали, чи заїхати на “Лукойл”. А тепер мають ще один привід оминати дороге пальне, розповіли у тервідділенні антимонопольного комітету в області.

Як кажуть самі оператори заправок з російським капіталом, у них за останній період значно скоротився продаж.

Та перейдемо до того російського, чого дійсно багато продають в Україні. І з чим стикається, а отже може повпливати на продажі, кожен українець.

Перше — мобільний зв’язок.

Дійсно, монополістом залишається МТС. Частка цього мобільного оператора в українському ринку стільникового зв'язку становить 35,6% (на 9,6% менше ніж у “Київстар”). До речі, лише за четвертий квартал минулого року МТС заробив майже 10 мільярдів гривень.

Отож, знизити частку від експорту можна, відмовившись від МТС. Але це принесе споживачам багато незручностей. Найперше, люди роками вже звикли: спочатку до UMC, а згодом і до МТС, який дійсно сповідує принцип — ціна-якість. Людей ще й досі лякають ціни Київстару, а покриття Life залишається на неналежному рівні.

Не зрозумілою є позиція російського “ворожого” МТСу щодо подій в Україні. Вони хизуються тим, що абоненти МТС відправили біля семи мільйонів гривень на підтримку української армії. Це повідомлення опублікувало багато ЗМІ.

“Нагадаємо, що благодійна акція була започаткована з ініціативи Міністерства Оборони України для матеріально-технічної та медичної допомоги Збройним Силам України. Всі витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням акції, компанія «МТС Україна» взяла на себе.
Короткий номер 565 буде відкрито до 3 квітня включно”, - йдеться в інформації на сайті компанії.

Що це? МТС-Україна не підкоряється власникам? Ігнорує великодержавну політику? Чи знущається, мовляв: “Збирайте, збирайте, все одно не назбираєте, а ми хоча би будемо знати, скільки назбирали”?

Можливо, незабаром ми знайдемо відповіді на ці питання.

І ось ми дійшли до визначального експортного товару, багаторічного каменю спотикання — газу. Шалені гроші, шалені ціни, вибивання знижки нашою безцінною найрозумнішою владою, яка тільки і думає про народ, — усе, що знає простий українець про блакитне паливо. Щодня, підносячи сірник чи запальничку до конфорки задумується: “А що буде, як росіяни відключать газ?”. А нічого! Газ, яким ми варимо, смажимо, гріємо їжу — майже весь український. Навіть є спеціальна державна програма, де передбачено використання населенням саме українського газу.

Щодо опалення — так. На жаль, але 25% усього газу, що купує Україна у Росії — використовується для котелень, які обігрівають наші помешкання та установи.

Проте решта — 75% — використовується у виробництві, особливо це стосується металургії та хімічної промисловості. Так, саме на них, які в переважній більшості не є у державній власності, вибивають знижки наші можновладні мужі та панянки.

Отож, ми можемо сміливо бойкотувати саме російський газ... принаймні до 15 жовтня, точніше до початку опалювального сезону. А до цього часу на зекономлені гроші (адже в бюджеті вже закладена шалена сума на придбання російського газу цього року) шукати альтернативні технології опалення. У крайньому випадку, домовлятися із заходом про поставки газу, але знову — для населення, а не для олігархів, які володіють металургійними і хімічними комбінатами.

Щодо бойкоту російських товарів у супермаркетах, то це виглядає просто смішно, як-то ми більше не плюнемо у Волгу і вона обміліє.

Купуйте завжди якісне, свіже і раптово помітите, що воно і так — наше, українське.


Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

Çàãðóçêà...