Слово Волині

Вівторок, 16.07.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Як стратегія розбивається об папірець

Коментувати
1
11.02.2016

Інна ПІЛЮК

Те, чого боялася добра половина матусь, закінчилося: вакцинація від поліомієліту добігла кінця, а 5 лютого був останній день, коли ще можна було зробити щеплення. Щоправда,  нас він застав зненацька, і неприємний спогад про нього й досі сидить у думках.

Я є мамою, яка вірить, що багаторічна праця не однієї сотні вчених, витрачені на боротьбу з епідеміями тисячі доларів були не марними і що вакцинація дійсно зупинила поширення багатьох страшних хвороб, зокрема й поліомієліту. Тому всі щеплення роблю згідно з графіком. 

Перший тур вакцинації проводила в садочку запрошений лікар. Правильно, зручно, доцільно. Звісно, батьки сподівалися, що і два наступні тури відбудуться так само. Тим часом по місту з’являлися рекламні щити з закликом зробити щеплення, бо ж ліків від поліомієліту немає. У поліклініках на кожному кроці – аналогічні плакати. Отож, я в тренді, підтримую державну програму. Навіть подругу, яка з дому на око бачить, що «вакцина якась не така», переконую все ж подбати про захист дітей. Горда за себе цілий день. 

Аж один день. Бо саме за стільки часу медсестра в садочку повідомляє, що тепер на вакцинацію потрібно йти до поліклініки. Точніше не повідомляє – я випадково про це дізнаюся, запідозривши надто вже великий проміжок між турами. У нашому садочку  понад 300 дітей, і щиро хочеться вірити, що хоча б половина з них про такі зміни дізналися вчасно. 

Йдемо, чекаємо у величезній черзі (о, то не мені одній в останній день повідомили!) прийому в педіатра. І тут починається наша найбільша біда – папірці. Звісна річ, амбулаторну картку та картку щеплень ми мали. Але, як з’ясувалося, медсестра з садочка не дала з собою чогось, в енному кабінеті забракло якихось карток, щось десь не вписано… І законослухняний педіатр, зрозуміло, щеплення не дозволяє.

Навіть підпис батьків під згодою на вакцинацію її не переконує. А день для процедури – останній, і медсестри на роботі вже нема, а якщо і бігти до садочка, то з добрих півгодини, та й поліклініка працює не цілодобово. Оте «щось», «хтось» виявилися сильнішими за бажання зробити щеплення й те, що дитина, за висновком того ж педіатра, цілком здорова і до вакцинації готова. А наостанку лікар «заспокоює»: «А що, ви думаєте, всі діти по три дози крапель отримують? Тому крапнули, тому ні…».

Я знову в тренді? Цікаво, до якої категорії потім запишуть моє маля статисти: щеплених, не щеплених через відмову батьків? Чи введуть нове поняття – дитина без усіх потрібних папірців? 

Щиро сподіваюся, що паперова історія торкнулася лише нас і кожний охочий таки отримав дозу рожевих крапельок. Бо дивно тоді виглядає ситуація, коли витрачені державою на рекламу вакцинації гроші впираються в таку дрібницю. Чи не краще було б їх вкласти у розробку елементарного електронного документообігу в медустановах? Інакше й далі бігатимемо в пошуках папірців, які, виявляється, є сильнішими за бажання бути здоровим.

Олена

2016-02-11, 19:43:34

А ми не встигли, бо хворіли ((( (Відповісти)

Çàãðóçêà...