Слово Волині

Вівторок, 16.07.2019

Всі новини Волині на одному сайті

П’ять прикладів того, як батьки психологічно травмують дітей

Коментувати
2
31.01.2016

Ольга МАГАС

Один дитячий психолог, який активно практикує та працює з сім’ями, зізнався, що його головною проблемою є батьки маленьких клієнтів, які самі ж їх травмують. Він навів  п’ять випадків, з якими мав справу за останній тиждень.

Чотирирічний хлопчик поводиться агресивно, кидається на інших дітей на ігровому майданчику та ображає молодшу сестричку. Уже через десять хвилин спілкування з його мамою та вітчимом усе стає очевидним. В сім’ї навіть дорослі не знають слів «вибачте», «будь ласка» та «дякую», в них прийнято спілкуватися за допомогою крику й обіцянок «зараз як привалю!»... Найлагідніше, що при мені сказали дитині, – «Заткнись, гадюченя!». І взагалі, вітчиму (підстаркуватому гопнику, якому за паспортом більш як сорок,  а за розумом – років 13–14) здається, що навчити малюка на будь-які слова бабусі відповідати «Заткнись, старе стерво!» – це прекрасний жарт. 

Коротше кажучи, немає у хлопчика жодних розладів, просто на батьків схожий...

Шестирічна дівчинка Саша говорить про себе в чоловічому роді й намагається всіх переконати, що вона – хлопчик Санько. Розлад гендерної ідентифікації? Та нічого подібного! Просто тато з мамою хотіли другого сина і невтомно товкмачать дитині – як шкода, що вона не народилася хлопчиком. На будь-який вияв слабкості кажуть: «Що ти як дівчисько?!» (але, перепрошую, ваша дитина, взагалі-то, і є дівчисько!), а прохання придбати гарні черевички сприймають як ознаку того, що донька виросте шльондрою – це слово Саша вже добре знає. Зі старшим братом дівчинки при цьому носяться як із писаною торбою: він же хлопчик. У Саші, відповідно, є два виходи: або просто визнати себе людиною другого сорту, або намагатися хоч якось стати людиною першого сорту. Вона вибрала останній варіант, і це абсолютно нормально для дитини зі здоровою психікою. Ненормально – так задурити голову ще до школи розумній та, як на свої літа, надто розвинутій дівчинці!..

Першокласник постійно намагається лізти в спідню білизну іншим дітям, прилаштовується ззаду, імітуючи статевий акт, і вмовляє дівчаток затанцювати стриптиз... Питання порушили батьки дівчинки, якій він зробив непристойну пропозицію за шоколадку. Підвищений інтерес до цієї пікантної теми в такому ранньому віці може бути симптомом деяких великих проблем. Або дитини домагалися, або в неї серйозний гормональний збій (дорослий гормональний набір у тілі дитини), або є розлади в корі головного мозку... Однак виявляється, що просто  тато дитини вважає абсолютно нормальним у присутності сина дивитися на комп’ютері порновідео: «А шо такого, він же маленький, не розуміє нічого?! А якшо розуміє – хай мужиком росте, ги-ги-ги».

Десятирічна дівчинка буквально ненавидить усіх хлопчиків та будь-які натяки на міжстатеві стосунки. На сусіда по парті, який сказав, що вона гарна, налетіла фурією та розбила йому ніс. З’ясовуємо, що вся ситуація виникла через маму дівчинки. Це мати-одиначка. Жінка з бурхливим та не дуже щасливим особистим життям. Черга «нових татів», деякі не протрималися навіть трьох місяців (а один із них ще й бив дівчинку), і «ми з нею як подружки, я їй усе-усе розповідаю». Тобто дівчинка з раннього дитинства в курсі,  у кого з маминих «дядь» проблеми з потенцією, у кого – ревнива дружина, хто «жлоб, навіть перстеника не купив», від кого вона зробила три аборти і так далі. Мама щиро вважає, що готує дівчинку до дорослого життя. А дівчинка вважає, що «доросле життя»  – це лише безкінечні розбірки з чиїмись дружинами, аборти та імпотенція...

Десятирічний хлопчик. Рідкісний випадок: привела мама. Із вимогою «Зробіть щось, він дратує батька!». Загалом ситуація майже класична: тато час від часу знаходить нову любов і йде до неї, потім мама відвойовує його борщами та шовковими халатиками, деякий час у сім’ї ідилія, а далі все повторюється. Проміжки стають дедалі коротшими, а дитина взагалі все псує, бо ставиться до тата як до тата, а не як до східного падишаха. Наприклад, нещодавно – тільки уявіть! – попросив змученого від похмілля батька допомогти розв’язати задачу. На думку спадає  одна порада, яка не вписується в рамки професійної етики: ліпше татові лікувальних копняків надавайте!  

У всіх описаних випадках діти поки що є просто малюками, яким не пощастило з сім’єю. Але мине зовсім небагато часу, і вони перетворяться на дорослих монстрів, що будуть калічити вже наступне покоління малюків. «І як зупинити цей конвеєр із виробництва моральних калік – я не знаю», – підсумовує психолог.

Марк Цукенберг

2016-01-31, 17:32:50

Хороша стаття. (Відповісти)

Nata

2016-02-01, 16:22:55

стаття хороша - тільки десь я подібне вже читала. Те що головна проблема багатьох бідолашних дітей - батьки дебіли, яких взагалі потрібно стерелізувати в примусовому порядку не новина. (Відповісти)

Çàãðóçêà...