Слово Волині

П'ятниця, 13.12.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Намалюй собі підручник!

Коментувати
0
16:50 02.02.2015
Про вальдорфську школу на шпальтах «Слова Волині» я писала минулого року, і ви вже знаєте, що вальдорфська школа є цілісною та інклюзивною шкільною моделлю від дошкільного періоду до завершення навчання. Навчальний план узгоджується між різними класами та предметами й пропонує для кожної дитини багатовимірні конкретизовані можливості, які відповідають віку й етапам розвитку дітей та підлітків. Зазвичай один вчитель супроводжує клас протягом перших 6-8 років як класний вчитель. Предметні вчителі та куратори, особливо у старших класах, потребують не лише педагогічної вальдорфської освіти, а й відповідної фахової або наукової кваліфікації. В основі виховання та навчання лежить зміст навчального вальдорфського плану, в рамках якого описані основні імпульси для індивідуальної розробки вчителем своїх занять. Планують урок відповідно до вже названих мотивів.

Але кажуть, що кожен учень у вальдорфській школі сам собі пише і малює підручники.

У вальдорфських школах підручники дійсно створюють діти, звісно, за прикладом вчителя. Кожен вчитель несе особисту відповідальність за свої уроки перед собою та  громадою. Школа довіряє вчителю вибирати матеріал та джерела, який враховує індивідуальні можливості кожного учня і класу. Кожен учень веде зошит, який в кінці року стає його особистою книгою. 

Готуючи урок, вчитель збирає матеріал з багатьох джерел. Якийсь один уніфікований підручник відсутній.  

Якщо зайти у перший клас такої школи, можна побачити різнокольорові зошити формату А3 з білими аркушами.

У першому класі діти вчать букви за допомогою малювання форм. Діти малюють восковими крейдочками на чистому аркуші. Вчаться читати не з читанки, а з власноруч написаних текстів.

Розмальовані рамочки, зошити-підручники, чи, починаючи з середньої школи – папки з матеріалом, а також власноруч зроблені блокноти у старших класах.
На головному уроці (перші два уроки разом) вчитель щодня півгодини розповідає історію, з якої теж дає завдання. Усні розповіді, а не лише читання – надзвичайно важливо у вальдорфській педагогіці. Часто можна побачити учнів, які на перерві (інколи й під час уроку)  читають товстелезну книгу, звичайно, не підручник. 
Я попросила пригадати своє навчання без підручника Марію ПОРАЖИНСЬКУ, випускницю вальдорфської школи «Софія», яка зараз живе і навчається вальдорфської педагогіки у Відні.

– У 2-му класі я прийшла у вальдорфську школу й була вдячна, що мене сприйняли і допомогли, – каже Марія. – Маленька дитина з худенькими плечима, яка тягне важкий рюкзак, де лише підручники, навіть місця на бутерброд нема – знайома картина? Мені було важко. Дитина і так має на що витрачати свої сили: зранку встати, зібратись, дійти чи доїхати в школу. У вальдорфській же школі я була щаслива: зошит, з якого ти сам твориш книгу – великий простір для дитини. Бо в підручнику, написаному дорослому, суті нема. Головне – вчитель, який допомагає розвинути цікавість, відкрити нові  шляхи у дослідженні теми. Адже, коли ми закінчуємо школу, практично не пам’ятаємо, якими були наші підручники.  А от якщо розлив чорнило на свою власну книжку,  а там був намальований тобою ведмедик – цього не забудеш ніколи.  

У вальдорфській школі кожен зошит, створений учнем, має не лише особливий вигляд, а й зміст. Тож для того, аби розуміти тонкощі творення підручника і не лише ці нюанси диво-школи, я роблю крок до здійснення моєї мрії заснувати вальдорфську школу у рідному Луцьку. Тож планую провести  семінари з іноземними доцентами й таким чином закласти перший камінь для її створення.

Більше інформації:
www.marushka.de 
Юлія МАРУШКО

2019-12-13 12:41:14
Коментарі
Çàãðóçêà...