Слово Волині

Вівторок, 16.07.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Чи є життя після вальдорфської школи?

Коментувати
1
13:34 06.04.2015
Кажуть, що дітей у вальдорфській системі шкіл виховують у дуже комфортних умовах, А коли вони закінчують школу, то отримують стрес від світу. Так це чи ні?

Подруга вперше прийшла до мене у вальдорфський садочок. 

– Як же казково! – захоплено сказала вона. – У нас же садки, як і лікарні – однакові . 
«Це – органічна архітектура», – почала я з радістю розповідати про інакшість навіть вальдорфських стін. Моя мрія – побудувати у Луцьку вальдорфську школу, зробити перший на Волині зразок органічної архітектури, яка, скажімо, у вальдорфській школі вивчається у 12 класі. Влітку учні на місяць їдуть в іншу країну (приміром, із Німеччини в Італію), щоб повною мірою «пережити» архітектуру. Якщо ти будеш у Швейцарії – не проґав можливість побачити Гетеанум –  всесвітній центр Антропософського руху, найзначнішу архітектурну споруду ХХ століття. Цікаво, що будівництво першого Гетеануму припало на час Першої світової війни.

Представники усіх протидіючих сторін брали участь у будівництві, сам Максимиліан Волошин просто з Криму вирушив у Дортмунд заради цієї справи.  Щоправда, у 1922 році внаслідок підпалу цей шедевр згорів і новий збудували вже з залізобетону, а не дерева. Будівництво Гетеануму закінчилося у 1928 році, вже після смерті Рудольфа Штайнера.

Пропорція, пластика, ритм, колір, гармонія, органічні форми, відсутність прямих кутів – все з дитинства має вплив на дитину. Але при цьому надає необхідних сил для зустрічі з гострими кутами життя.

Послідовниця вальдорфської системи навчання Олена Панісова вплив загальноосвітньої шкіл нашої країни відчула на собі. Відтак для своїх дітей шукала в Києві альтернативу. У 1998 році зустріч із Анатолієм Русиновим (одним із перших засновників вальдорфських дитячих садків в Україні, який із семінарами знову буде у Луцьку) істотно вплинула на її педагогічні погляди. Двоє дітей Олени –  вже випускники вальдорфської школи, ще одна донька там навчається. Олена Панісова виробляє текстильні вироби на замовлення та на продаж. 

Тож я поцікавилась у неї, чи отримують діти стрес від світу, після закінчення школи:

– Якраз навпаки, – каже Олена Панісова. – Для того, щоб досягти успіху в сучасному суспільстві, потрібно вирости впевненою у собі людиною, яка поважає себе та інших. Не боятися, не захищатися, як того вимагає система, а бути відкритою людиною, яка впевнена у собі та  своїх можливостях. Вміти спілкуватися з іншими на рівних. Система ж навчає бути зручним «гвинтиком», не здатним на повноцінне життя.

Засновник вальдорфської системи освіти Рудольф Штайнер чітко окреслив мету  диво-школи: «...Пробудити в людині, яка підростає, ті сили й здібності, які будуть їй потрібні до кінця життя, щоб працювати компетентно для сучасного суспільства й мати достатньо засобів до існування». Зробити це можна лише тоді, коли особистість включають у різноманітну навчальну, трудову, естетичну діяльність, яка повинна завжди мати творчий характер. Ось це і є найактуальнішим завданням сьогоднішньої вальдорфської школи. 

Ось що каже Рудольф Штайнер про відповідальність людей, які створюють і розвивають школу: «Будь-які педагогічні методи, на яких би принципах вони не будувалися,  не повинні виривати людину з її середовища. Дитина – це не екземпляр під номером, який треба певним чином сформувати. Це дитина певних батьків і продукт певного соціального ладу. Закінчивши школу, вона займе своє місце в соціумі, що її оточує. Якщо ви захочете виховати дитину в чіткій відповідності до вашого особистого ідеалу, ви, можливо, зробите з неї зразкового індивідуума. Але ви ризикуєте, що вона не знайде свого місця в житті та буде відчувати себе плавцем у відкритому морі. Тому для нас питання виховання не зводиться до здійснення наших педагогічних ідеалів. Не в цьому мета вальдорфської школи. Ми хочемо виховати дітей так, щоб вони не втрачали зв’язку із життям, із сучасним суспільством. Не має сенсу вказувати, що наш соціальний лад поганий. Поганий він чи хороший, але ми маємо жити в ньому, і не можна відривати від нього наших учнів. Так перед нами постало надзвичайно важке завдання: ми хочемо, з одного боку, здійснити наші педагогічні ідеали, а з іншого – зберегти тісний зв’язок з життям таким, яким воно є».

Юлія МАРУШКО
(Далі буде) 
Більше інформації: www.marushka.de
2019-07-16 05:49:49
Коментарі

Ярина

2015-05-19, 08:09:41

Як же приємно читати Штайнера рідною мовою! (Відповісти)

Çàãðóçêà...