Слово Волині

Неділя, 20.10.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Страшне перо не в гусака

Коментувати
0
11:35 06.06.2015

«Захалявна книжечка» за порадою редактора

Кмітливі українці придумали чимало приказок, які висміюють неграмотних авторів: «Писав писака, що не розбере й собака», «Як напише дурень, то не розбере і розумний». Та, як свідчить практика, жоден автор не застрахований від казусів. Бо ж, як відомо, не помиляється той, хто нічого не робить. 

Пригадую, як у своєму першому газетному тексті кілька разів написала «Германія» замість «Німеччина». (Далося взнаки навчання на факультеті російсько-української філології). Грішила й іншими поширеними помилками. Але мій перший наставник на журналістській ниві Леонід Петрович Лагановський (Царство йому Небесне), порадив записувати помилки у так звану «захалявну книжечку». Тобто, помилка, а навпроти – правильний варіант. І почалося: конкурс не «пройшов», а «відбувся»; підсумки не «підвели», а «підбили».... Це мені неабияк допомогло у подальшій роботі. Бо ж недарма кажуть: «Ніхто грамотним не родиться». 

З роками усвідомила, що розшифрувати диктофонний запис – це половина справи. Інтерв’ю чи репортаж мають бути написані так, щоб його було цікаво читати. Без засилля наукової чи професійної термінології, простими і доступними словами. А головне – в логічній послідовності, без повторів. 

Якщо у цьому журналістів підстраховують літературні редактори і всемогутній Інтернет, то механічні помилки – це просто кара небесна для пишучих людей. Особливо, якщо колеги поспішають здати матеріал у номер. Клацають поспіхом по клавіатурі, а потім виходить «випороли» замість «вибороли», «порно-руховий» замість «опорно-руховий», «іони» замість «вони». 

Та ще гірше, коли зверстані сторінки перечитують і черговий редактор, і літературний, а в надрукованій газеті «вилазять» підступні помилки. Звісно, таке буває нечасто, але заперечувати цього не станемо :) Дякуємо відданим читачам, які уважно перечитують улюблене видання з першої сторінки до останньої і вказують на неточності. 

Оксана КУЦИК

Що для юриста – норма, то журналісту ріже вухо


Про помилки свої та чужі можна писати багато. Завдячуючи своїм вчителям Луцької ЗОШ №1, не пам’ятаю, коли вживав «на протязі» в значенні «протягом» і «не приймав участь», а приймаю рішення. Також вже завдяки журналістиці багато років знаю, що цифри і відсотки не складають, а становлять. А складати в українській мові можна лише дрова чи інші штуки, які поміщаються в склад. 

До найпопулярніших помилок сьогодення також можна віднести «по дорозі» (дорогою), вірно, а правильно – правильно, бо вірним може бути чоловік, пес. 
Найцікавіше, що, зважаючи на український правопис, найбільш неграмотними є юристи. Просто в усіх Кодексах, затверджених на рівні держави, задокументовані помилки, яких постійно дотримуються наші правознавці. До прикладу, часто можна знайти в якихось документах «відповідно з» і «згідно до». Це, згідно з правописом, абсолютно неправильно. А відповідно до букви закону – нормально. І вони будуть з піною біля рота доводити (а правильно: «доказувати») свою правоту. Доводять до церкви, до інфаркту, а злочини, теореми доказують.

Але найсмішнішим фактом для філологів є словосполучення в Кодексі «готування злочину». І ні в якому разі не підготовка, а саме «готування».

Деякі інтерв’юери нарікають на журналістів, мовляв, перекрутили все, що я сказав, і написали не головне. Повірте, шановні співрозмовники, ми намагаємося витягнути із розмови не те, що Вам найближче до душі, а те, що зрозуміле, цікаве і важливе читачу. Друге нарікання: «Я не впізнав те, що казав». Так. Бо у повсякденному житті ми звикли говорити абияк. Спочатку додаток, потім обставина, а вже потім підмет із присудком. Це все зрозуміло лише, коли чути вашу інтонацію, прикріплену жестами, емоціями. У газетному ж тексті, прочитавши це речення, вийде не надто гарно, та й не завжди зрозуміло. 

Проте нарікань щороку доводиться чути все менше. Натомість все частіше доводиться чути вдячні відгуки. Пригадую, працюючи на Волинському радіо, неодноразово чув після передачі: «Як я, виявляється, гарно говорю». На що толерантно відповідав посмішкою. Адже для того, щоб розмова була дійсно гарною над записом, скажемо так, «багато хвилин» працював звукорежисер, «підчищаючи» усі «Е», «БЕ» інші мовні паразити, які ми часто вживаємо.

І я не без паразитів. Полюбляю слово «полюбляю», «натомість», «до слова», хоча дуже часто воно не до слова. Тому і життєве кредо «Вік живи – вік учись» не забуваю, чого і Вам раджу.

Костянтин ЯВОРСЬКИЙ

А як у колег «борсуки нападають на людей»?


Журналісти «Газети по-українськи»  не лінуються постійно нагадувати читачеві вік, імена та прізвища фігурантів статей (таке практикують у деяких західних ЗМІ), тому інколи тексти виглядають приблизно так: «Петро Гарбуз, 45-ти років, ударив 29-річного Івана Биченка, і на них почав гавкати собака Алмаз, 5 років. На шум збіглися Одарка Казьол, 69 років і Параска Шкурко, 78 років. З собою сусідки прихопили маленького Андрійка Криворученка, 4 років...і так далі»....

Крім того, заголовки інколи мають несподіваний «цифровий» формат. Наприклад, 4 чи 6! Це заголовки! Потім у тексті вже йде розшифрування – «Саме стільки курей виростила влітку баба Гепиха, 73 роки...». 

Незважаючи на певну екзотику, а подекуди й сюрреалізм, репортажі від ГПУ – справжній ковток гарного настрою, оскільки новини про Юлю-Вітю-Сєню-Вітю мозок починає фільтрувати так само, як і рекламу прального порошку. 

Отже, неймовірні пригоди українців на сторінках «Газети по-українськи» читаються, як поезія. Насолодіться й ви: 

«Світлана Борщ вдихає часниковий дим», «Кіт Бєня підглядає за господинею у ванній», «В Аліни Гросу мавпа вкрала труси», «Лелека Льоля біжить у сарай під брязкіт ключів  (нагадує «Графіня с ізмєнівшімся ліцом бєжіт к пруду»), «Іван Косенко знайшов два карасі у шухляді» 

«Володимир Огнівенко вирізьбив шефа»,  «Руку Олексія Михеєнка поховали за хатою»,  «У клубі «Мордобокс» можна побитися за 40 гривень», «Очеретяний кіт напав на Ганну Бузань», «Катерина Заїцька своїм волоссям відлякує диких кабанів», «200 літрів борщу з’їли на відкритті пам’ятника», «Кінь погриз авто Володимира Зінченка», «В Інни Гавриленко з крана течуть фекалії», «Ірина Твердохліб не змогла з’їсти жабу», «Повія Ірина покинула хлопця через зраду»,  «Лисий їжак схожий на картоплину» ( рубрика Наука), «Подружжя Кучеренків з’їло сусідського собаку», «Василь Мороз здає в оренду кота»,  «Богдан Пилип висмоктав отруту», «Бджоли вбили двох кіз», «Олені Шморгун ворона помстилася за горіх»,  «Марія Яцканич віднаджує гадів сигаретами»,  «Віктор Федас напився бензину». 

Наталка ТОРСЬКА
2019-10-20 09:07:08
Коментарі
Çàãðóçêà...