Слово Волині

П'ятниця, 13.12.2019

Всі новини Волині на одному сайті

9 цікавих фактів з історії лісу

Коментувати
0
09:50 03.11.2015
Сім років тому за ініціативи прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства і Цуманського лісництва в урочищі Лопатень було створено перший в Україні Музей історії лісу. Одним із фундаторів його був журналіст, фотохудожник і краєзнавець Валерій Мельник. Під час прес-туру Ківерцівським природним парком «Цуманська пуща» він розповів чимало цікавого…

1. Нині ліси займають третину усієї площі нашої області. Зрозуміло, що в давні часи їх було набагато більше. Історики знаходять в записках Геродота відомості про країну Гелею (лісову країну), де йдеться про територію саме Правобережної України.

2. Ще за князя Ярослава Мудрого в «Руській правді» було врегульовано права власності, зокрема й на лісові масиви. Цікаво, що на ту пору в лісах найпотужнішим був бортний промисел: звіра та риби люди могли добути вволю, а от солоду бракувало. Тоді мед використовували не лише як солодкий продукт та єдиний засіб для бродіння, а і як консервант. Є відомості, що на далекі відстані тіла померлих перевозили повністю залитими медом. 

3. У середні віки за будь-яке посягання на бортний промисел карали на смерть. Тоді навіть якщо ліс і продавали, то увесь, окрім дерев, на яких селилися бджоли. Тобто бортне дерево було окремою категорією цінностей.  

4. Згідно з Першим Литовським статутом 1529 року, людину, яку спіймали в лісі з убитим звіром, страчували без суду. Історики здогадуються, що тодішня лісова охорона почала зловживати цим документом, тож наступний статут, 1566 року, значно пом’якшив кару: браконьєр мав відбути шість тижнів покарання у в’язниці. Але вийти з «холодної» міг лише після сплати вартості звіра. До слова, косулю прирівнювали до 30 баранів – на той час це було неабияке багатство. 

5. Наприкінці ХVІ століття проводився перепис пущ Великого князівства Литовського. І цей перелік розпочинався з пущі Чернєц-Городської, ключа Луцького (село Городок Маневицького району). Тоді облікували не лише всі масиви, а й звірині стежки, бо звірі були основним провіантом – ресурсом ведення війни. Маємо відомості, що князь Ягайло під Шацьком цілу зиму заготовляв дичину для воїнів, які йшли на Грюнвальдську битву. 

6. За польського короля Стефана Баторія, який був затятим мисливцем, популяція дичини була досить потужною, незважаючи на постійні полювання. А ось наступний монарх – Владислав IV Ваза – взагалі не був мисливцем. Дійшло до того, що саме біля його замку під Варшавою 1627 року застрелили останнього тура.

7. У 1795 році після поділу Польщі Волинь відходить до Росії. І ліси віддали під юрисдикцію губернаторам. Саме у цей період спостерігається масове вирубування лісу без відновлення насаджень. Поклали край цій безгосподарності 1888 року, передавши ліси спеціальному департаменту імперії. 

8. Після Другої світової війни для відбудови країни дерева вирубували нещадно. Дійшло до того, що ліси займали лише 16% усієї площі області. Нині на Волині 740 тисяч гектарів лісу. З них половина – штучно створені в повоєнні роки насадження. 

9. Якщо їхати з Біловезької пущі на Любешів, при дорозі стоїть хрест «Вдячних білорусів волинянам, які прийняли їх». Виявляється, що в ті роки в Біловезькій пущі не могли дати раду браконьєрам і просто виселили їх на Волинь. 

Ось такі факти, пов’язані із волинським лісом. Бережіть його! І можливо, за кілька років якийсь новий Геродот знову назве нашу місцину «Гелеєю».

Костянтин ЯВОРСЬКИЙ
2019-12-13 12:33:32
Коментарі
Çàãðóçêà...