Слово Волині

Неділя, 25.08.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Приватна військова компанія в Україні може замінити іноземних інструкторів

Коментувати
1
10:00 01.07.2015

З початком виникнення  військового конфлікту в Україні, головним питанням для неї стала її обороноздатність. Зважаючи на те, що ЗСУ з моменту їх створення з кожним роком планомірно знищувались вищим керівництвом держави, сьогодні ми зіштовхнулися з величезною проблемою нестачі кадрових офіцерів, низьким рівнем військової підготовки, застарілою технікою та зброєю. А це стало причиною загибелі тисячі військовослужбовців на Сході. До цього списку можна додати корупцію у вищих ешелонах військового керівництва, наявність зрадників, які першими проявили себе у здачі Криму, та застарілі методи ведення бойових дій у гібридній війні з Росією. Тому, врахувавши усі помилки, ми, вчимося воювати по-новому. За рік у нас виник волонтерський рух, створились добровольчі батальйони, активно діє партизанський рух, з’являється нова техніка та зброя. Та окрім того, ще одна структура намагається проявити себе у конфлікті та закріпитись на державному рівні. Це – приватна військова компанія (ПВК) «Омега Консалтинг Груп», керівником і засновником якої є Андрій КЕБКАЛО. 


Мені випала нагода поспілкуватися з ним і дізнатися якомога більше про компанію.

- Андрію, що Вас спонукало до створення ПВК?

   - Я – колишній військовослужбовець. Свого часу служив у збройних силах кількох країн. У 2003 році вийшов зі складу ЗС і став шукати роботу по найму. Опинився в Іраку. Так розпочалась моя кар’єра військового контрактника. Пропрацювавши вісім років приватним військовим контрактником переважно в американських та британських компаніях, звернув увагу на те, що ПВК  – це перспективний інструмент. Тоді на міжнародному ринку ПВК компаній з країн колишнього СНД не було. Ось так і виникла ідея стати першопрохідником. Зазначу, що до працівників колишнього СНД американці та британці відносяться зі скептицизмом. А мені захотілося довести, що ми можемо тримати передові позиції і представляти інтереси України  на міжнародному рівні. Компанія «Омега Консалтинг Груп» заснована в 2011 році і зареєстрована в Україні. Зазначу, що ми не маємо банківських рахунків або ж філіалів в офшорі.

- Які функції виконують представники ПВК?

   -  ПВК – це воєнізований силовий елемент, який повністю належить приватній особі або на 49 відсотків їй, а на 51 – державі. Її діяльність повинні суворо контролювати уповноважені державні наглядові органи. ПВК займаються вирішенням проблем держави, які неможливо вирішити традиційним способом. Збройні сили – це прив’язка до країни і до статистики загиблих. Наша ж компанія не прив’язана до цієї статистики, бо не є армією, яка входить до складу МО. Додам, що окрім ПВК є ПОК (приватна охоронна компанія), яка займається охороною VIP-персон, стратегічних об’єктів, супроводом вантажів, спецпідготовкою, логістикою, тиловим забезпеченням і т.д. Усе залежить від замовлення. Ми себе позиціонуємо, як ПВК, яка займається виключно питаннями тактично-спеціальної підготовки, послугами у сфері військово-промислового комплексу і військовим консталтингом.

- Якими навичками повинна володіти людина, яка бажає підписати контракт з ПВК?

   - Найперше, вона повинна знати щонайменше одну іноземну мову. Мати вислугу у ЗС або міліцейських підрозділах, (бажано елітних), бездоганну репутацію, відсутність судимостей, наявність рекомендацій і документів, що підтверджують проходження певних курсів по спеціалізованої підготовки. Зазвичай, усі рекомендації є усними, і надходять від добре знайомих або ж від тих, з ким служив.

- Розкажіть про умови контракту і оплату. І від укладання яких угод відмовляєтеся?

- Для початку скажу, що більшість хлопців через незнання іноземної мови і юридичних аспектів підписують контракти з шарлатанами, а потім сидять десь під Йєменом і не отримують зарплатню. Про страховку у подібних конторах я вже мовчу. У пристойних компаніях умови контракту практично однакові. Особливу увагу потрібно звертати на умови виплати страховки при пораненні або ж смерті. Працюючи у британській компанії, я був застрахований на 300 тисяч доларів. Хоча на особливо складних контрактах страховки немає, зате там дуже висока зарплатня. Але коли потрапляєш у полон – тебе ніхто не знає. На жаль, таке життя. 

  Та повернімось до суми оплати. В аферистів це буде - 70 доларів за добу, а у пристойних компаніях і до 1000 доходить. Працівники нашої компанії отримували 500 доларів за добу. Вважаю, що це дуже хороша зарплатня. 

 Не укладаємо угод, які можуть скомпрометувати Україну. Також не співпрацюємо з представниками кримінального середовища. Наркокартелі, зброя масового ураження, банд-формування – це не наша сфера діяльності. Ми займаємося специфічними питаннями, але всюди є свої ліміти.


- Людей, які працюють у подібних компаніях, називають найманцями…

- Співробітник компанії працює по контракту, у нього є певні обов’язки. Найманець працює, маючи перед собою ціль брати участь у збройних конфліктах інших держав без згоди на це країни, у якій він проживає

- Керівник «Правого сектору» та нардеп Дмитро Ярош нещодавно заявив, що збирається ініціювати законопроект про ПВК. Ви не намагалися вийти на державний рівень і підписати договір з державою про для надання свої послуг?

- Насамперед, ми планували співпрацювати виключно з урядом України Протягом трьох років намагались достукатись до кабінетів різних міністерств, але нас постійно відфутболювали. Були в СБУ, МО, МВС і РНБО, там нас не хотіли чути. Наша держава не готова працювати з ПВК, в основному, через жадібність, а ще не хочуть губити монополію сили. Хоча сьогодні, коли країна знаходиться у стані війни, така політика не зовсім зрозуміла. Хоча, швидше за все, вони бояться наслідків після війни. До речі, в Ізраїлі була подібна ситуація. Там був праотець «Правого сектору» - організація «Іргун» (національна військова організація. Під час боротьби Ізраїлю за незалежність була історія з судном «Альталена», яке везло у Палестину зброю, призначену для «Іргун», очолювану майбутнім прем’єр-міністром Ізраїля Манахеном Бегимом. Спроби будувати армію в армії закінчились розстрілом «Альталени». І збройні формування увійшли до складу ЦАХАЛу, як і «Правому сектору» запропонували увійти до складу ЗСУ. Історія повторюється. 

  - На Яворівському полігоні американські інструктори навчають наших бійців. Не секрет, що на інструкторські послуги іноземців  держава витрачає немалі кошти. Чи є можливість замінити американців нашими спеціалістами, і у яку суму це обійдеться?

- Це можливо, але ніхто не хоче проявляти ініціативу. А ще, працюючи з американцями, можна відмити купу грошей. А ми можемо і обнародувати при потребі суму, яку нам перерахували. Вважаю величезною проблемою наших чиновників, які вірять у щирість американської підготовки. Пам’ятаю, як в Іраку на українській базі «Дельта» американські спецпризначенці навчали іракських снайперів. Маючи солідний досвід у снайперській справі, я побачив відхилення від загальноприйнятих стандартів, після чого запитав у американців про це. І знаєте, що вони відповіли? «Сьогодні вони (іракці) з нами, а завтра – проти нас. Нехай задовольняються тим, що є. США платить, керівництво Іраку все розкрадає. Ми тренуємо, як можемо, снайпери нічого практично не отримують. Усі задоволені. У протилежному випадку, ми б самі створили собі ворога».

   Щодо вартості наших послуг, скажу: у порівнянні з державними мірками, це – копійки. Курс навчання одного бійця нашими інструкторами обходиться у 150 доларів. Американцями – 26, 950. Цікаво, чи не так? Підготувати підрозділ можна за місяць. І не вірте, коли вам кажуть, що це можна зробити за кілька днів. 

 - Зважаючи на ваш військовий досвід, поділіться, які помилки, на вашу думку, допустило керівництво країни у проведенні військових операціях на Сході?

 - Я не офіційний військовий експерт, але перебуваючи у центрі подій, починаючи з Криму, зазначу, що у нас дуже низький рівень підготовки ЗСУ. Окрім того, відсутня програма  розвитку ЗУ. Ми маємо розбухлу від кількості чоловік армію, перевантажену тиловими і допоміжними частинами, одночасно недоукомплектовану чисельністю бойових, бронетанкових, піхотних і артилерійських підрозділів. Боєготовність забезпечується силами самих армійців і волонтерів. Друга проблема – зв'язок. Немає системи зв’язку, а силові структури України до цих пір не затвердили єдиний стандарт військового зв’язку. Подібна ситуація склалася оснащенням армії безпілотними розвідниками. Волонтерська організація «Армія SOS» створила свої постійно діючі підрозділи аеророзвідки з допомогою безпілотників, вартість яких складає біля 3 тисяч доларів, повністю покриваючи потреби тактичної розвідки на рівні батальйону-роти. І замість того, щоб закупити апарати і навчати спеціалістів, армія проводить консультації, сподіваючись безкоштовно отримати від США «Рейвени».

   Безграмотність вищого командного складу, зрадництво і жадібність. Повірте, Галетею намагалися повідомити про назріваючий котел в Іловайську. І який результат? Поклав людей у котлі. А сам «з горя» придбав віллу в Англії за 23 мільйони фунтів стерлінгів. Країні потрібні правильні реформи ЗСУ. Реальність така, що в Україні немає військ для побудови надійної ешелонової оборони, насиченої усіма видами вогневих засобів. Фронт має велику протяжність, великі ділянки зайняті слабо підготовленими і слабо оснащеними військами. Летальна зброя тут не допоможе, як не допомогла в Іраку і в Сирії. Проникнення диверсійних груп Україна попередити також не може, як і не може викопати ряди траншей і посадити у них солдат, бо вони мають вогневий характер. У таких умовах потрібно атакувати, щоб противник був під ударом. Бо ми сьогодні є сковані у цьому плані, а він – навпаки. І тому гинуть наші бійці. Але це не означає, що ми повинні бити  по містах, а потрібно  приступити до пошуково-ударних дій для знищення збройних підрозділів противника у тактичній зоні. Іншої альтернативи немає. І обов’язково потрібно закрити кордон.  


Також керівництво України  не приділяє серйозної уваги проведенню структурних реформ сектору безпеки, на чому наполягають західні радники. Десятки офіцерів українського спецпризначення докладають неабияких зусиль, щоб добитися створення повноцінного командування ССО і проводити операції на території противника, але Генштаб розглядає спецназ як легку піхоту і війська охорони тилу. А це – велика проблема.

   І наостанок хочу кілька слів сказати про мобілізацію. За 2014 рік зі 104 тисяч мобілізованих, участь у бойових діях у зоні АТО взяли біля 50 тисяч чоловік. З них - дисципліну і здатність виконувати у повному об’ємі поставлені бойові задачі показали не більше 30 тисяч. 70 відсотків з числа цих ефективних бійців склали добровольці. Серед небоєздатних мобілізованих велика кількість випадків порушення військової дисципліни, алкоголізм. Що найгірше – вони відволікають командирів від ведення бойових дій, потребують безцільового витрачання на них цінних матеріальних ресурсів. 

 -  Чи будете й далі шукати можливості співпрацювати з урядом?

- Сьогодні ми зайняли позицію рядового українського бізнесу зі спеціалізованими послугами. Ми не беремо участі у державній політиці і більше не шукаємо контактів з урядом. Хоча завжди готові до діалогу.

Жанна МАРКОВСЬКА

2019-08-25 02:17:21
Коментарі

Олександр

2015-07-01, 15:26:15

дуже цікава річ...і зараз дуже актуально,адже часи не спокійні і треба вміти захистити себе і сім`ю... (Відповісти)

Çàãðóçêà...