Слово Волині

Субота, 24.06.2017

Всі новини Волині на одному сайті

Як журналіст-пенсіонер з Волині написав листа Надії Савченко

Коментувати
0
13:30 10.04.2016
Лучанин Василь ФЕДЧУК (на фото), що розміняв восьмий десяток, не натішиться своїй удачі. Він так перейнявся долею української бранки Надії Савченко, що написав їй листа. На відповідь не сподівався, а вона прийшла. За півтора місяця. Нині послання з-за ґрат –  найбільша реліквія цього сивочолого чоловіка.

Василю Федчуку – сімдесят п’ять. Майже півстоліття працював на радіо. Тепер він на заслуженому відпочинку, однак і далі цікавиться всім, що відбувається у світі. Війна на Донбасі, а в її контексті доля Савченко, каже, тривалий час не дає йому спокою, спонукаючи до роздумів.  

«Був у центрі міста, зайшов на пошту. Сів і написав Наді буквально на одну сторінку. Старався викласти щирі почуття, що ми її підтримуємо, чекаємо, що всі наші сподівання –  на неї, бо чесна, принципова і незрадлива, що хочемо, аби як депутат швидше зайшла в стіни Ради... Якось так», – пригадує зміст свого листа заслужений журналіст України Василь Володимирович Федчук.

Адресу колонії Савченко лучанин знайшов у газеті «День». Автор замітки просив підтримати ув’язнену привітами з батьківщини. Єдина умова – не лаяти кремлівського керівництва, бо такі послання не пропускатиме цензура. Що лист дійде, а тим паче повернеться із відповіддю, пенсіонер не очікував. 
  
«Це справжнє диво. Я досі пам’ятаю той момент: 23-го ввечері заходжу в під’їзд, заглядаю у свою поштову скриньку, щоби забрати газети-журнали, а там... лист. Пухленький такий конверт. Витягнув окуляри, бо темнувато було, і... о Матір Божа,  Надія Савченко! Розкривав конверта над парою, щоби не порвати…» – зізнається Василь Володимирович. 

Тепер привіт з Ростова Федчук носить при собі. Це конверт і аркуш формату А-4, з нерівним почерком з нерівним почерком та з розмальовкою ззаду. 

У листі льотчиця Надія пояснює: такими малюнками її забезпечують лікарі, щоби тримати в психологічному тонусі, а вона їх відсилає на батьківщину, розважаючи тим самим рідних і близьких. 

«Доброго дня, Василь, Зінаїда  (це моя дружина), Ваша родина, друзі та знайомі. Простите, дальше буду писать на русском, это ускорит цензуру. Спасибо Вам за поддержку и веру в меня. Сделаю все, чтобы быть ее достойной…» – читає вступ Василь Федчук. 

Щоб автограф української льотчиці побачили всі волиняни, листування Федчука та легендарної дівчини нині публікують місцеві редакції.  

 «Василь Володимирович, напевне, вклав у свого листа всю душу, що Савченко  відписала саме йому. З тисячі людей. Я досі шокована», – каже журналістка Надія Панасюк.  

Залишати лист у приватній колекції чи з часом віддати його до музею – пенсіонер ще не вирішив. Певен тільки в одному: що довше Савченко триматимуть на чужині, то більше зростатиме цінність її епістолярію для нащадків. 

Олександр СТЕРНІЧУК
2017-06-24 11:51:57
Коментарі