Слово Волині

СПЕЦПРОЕКТ

Подорожі волинян

Всі новини Волині на одному сайті

Найбільший печерний храм Лівобережної України – у Чернігові

Коментувати
1
14:08 24.10.2015
Вони спустилися в Антонієві печери з хворим хлопчиком на руках. Дитині виповнилося вже кілька років від народження, але вона не ходила. Тому,  втративши будь-яку надію на лікарів, зажурені батьки поклалися на Божу милість. 

У глибокому підземеллі, в печері, яку називають келією преподобного Антонія Печерського, дорослі молилися, не шкодуючи сил. Раптом ні з того ні з сього у ній з’явився легенький туман і батьки побачили людину в чернечому вбранні. Старець  поклав хлопчикові на голову свою руку, а потім  відійшов і поманив дитину до себе. Спочатку малий зробив йому назустріч кілька несміливих кроків, а потім упевнено пішов. Оговтавшись від побаченого, батьки кинулися до ченця, щоб йому подякувати, але той зник, як і з’явився, разом із легенькою хмариною туману.

Таких історій довкола Антонієвих печер, що входять до Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», який є номінантом Всеукраїнської акції «Сім чудес України», записано чимало. Вчені багато разів намагалися розгадати феномен монаха-привида, що впродовж багатьох століть блукає в нетрях Болдиних гір, але так і не змогли цього зробити. Натомість дехто з них вочевидь сам переконався в його існуванні, залишивши власні нотатки про побачене та пережите. Недаремне Антонієві печери в Чернігові стали чи не найбільш відвідуваним місцем паломництва   жителів міста та його гостей.

Печерний комплекс, як свідчить стародавній літопис, заснував у XI столітті відомий церковний діяч Антоній Печерський, що родом із містечка Любеч на Чернігівщині. Він прибув до Чернігова, нібито рятуючись від гніву київського князя. Тоді між двома найбільшими містами Русі, політичними та культурними центрами – Києвом і Черніговом –  було суперництво. Тож преподобний Антоній за сприяння князя Святослава Ярославовича заснував на Болдиних горах монастир, про який і згадується в Іпатіївському літописі. Троїцьку обитель, яка спочатку називалась Богородичною, становили підземні храми, чернечі поховання (некрополь) та келії. Печери мали чотири яруси, два з яких не досліджено й досі. Вони не лише були місцем, де повсякчас лунала  молитва, а й захищали людей від нападу монголо-татар. Але 1239 року Чернігів усе ж зруйнувала ворожа навала.

Відбудовувалося святе місце з ініціативи чернігівського сотника Степана Подобайла. І нині найцікавішим в архітектурі печерного комплексу є храм Феодосія Тотемського, виконаний у стилі українського бароко. Церква  була і залишається його головним храмом, а також найбільшою підземною культовою спорудою на всій Лівобережній Україні. Її висота становить 8,5 метра, довжина – 15,5. Два інші підземні храми – святого Антонія Печерського та Миколи Святоші – дещо менші. 

У ХVІІ столітті було відновлено 200 метрів Антонієвих печер, але й упродовж наступних років ці роботи не припинялися. З’являлося чимало охочих відродити святе місце. І це тривало до ХІХ століття. Нині загальна довжина печер сягає 350 метрів. Це три різні підземелля, найбільше з яких 50 метрів завдовжки. Глибина залягання печер – від 2 до 12 метрів. На деяких стінах у нижньому ярусі можна розгледіти пізньосередньовічні написи-графіті. В печерах зберігається також гробниця з кістками ченців, з якими розправилися монголо-татари 1239 року.

Під час досліджень Антонієвих печер археологи знайшли давньоруську підземну церкву завдовжки 12 метрів, завширшки від 2 до 5 метрів та заввишки 3 метри, яка ніколи не відновлювалась. Відвідуючи Болдині гори, не можна не згадати про келію преподобного Антонія Печерського, в якій  лікували біснуватих, прив’язуючи до дерев’яного хреста. Нині люди приходять сюди, щоб зцілитися. Які ще таємниці приховують ці святі місця, невідомо, але, думаю, вони все ж існують.

Наталія ЛЕГКА 
2017-08-17 22:20:22
Коментарі

читач

2015-10-25, 10:41:16

цікавий і досить позитивний матеріал, побільше б таких! (Відповісти)