Слово Волині

СПЕЦПРОЕКТ

Подорожі волинян

Всі новини Волині на одному сайті

Кам’яна квітка на честь Параскеви П’ятниці: враження волинянки

Коментувати
0
17:00 27.02.2016
Коли монголо-татари захопили Чернігів, не скорився тільки один храм у місті – П’ятницька церква, що ніби башта стояла на однойменній торговій площі. В ній  зоставалися боронити святиню ченці, жінки та діти. Загарбники так і не змогли взяти штурмом храм, й основні їхні сили вирушили на Київ. А ті, що лишилися, взяли церкву в облогу. Запаси хліба та води танули. І коли вони скінчилися, монахи піднялися у верхню частину храму та кинулися на списи ворогів: 
воліли перемогти або померти. 

Так розповідає про долю П’ятницької церкви в Чернігові старовинна легенда. Сам же храм є справжньою перлиною архітектури, що входить до Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», який прихистив майже третину давньоруських пам’яток України, що збереглися до нашого часу.
Розташований він майже в центрі міста. Коли наближаєшся до церкви, то здається, що вона наче злітає вгору і виростає на очах. Науковці вважають, що храм є останнім творінням давньоруських архітекторів і споруджений наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століття. Його зводив відомий за літописами зодчий Петро Мінелег. 

Є ще одна версія, що має право на існування: церкву збудовано коштом самого князя Ігоря – головного героя «Слова о полку Ігоревім» – на честь його щасливої втечі з половецького полону. Він споруджений через два століття після хрещення Русі, однак не є копією візантійських церков і не схожий на всі давньоруські будови, а є пам’яткою нового архітектурного стилю, що формувався наприкінці ХІІ століття. А те, що церква виросла на торговищі, може свідчити про подяку князя місцевим купцям, які допомагали йому матеріально. Та це й не дивно, бо сама Параскева П’ятниця, на честь якої збудований храм, є покровителькою торгівлі, сільського господарства та сім’ї. Дивовижно, але у Чернігові за досконалість форм та народний дух в архітектурі пам’ятку й саму називають «Словом о полку Ігоревім».

У давнину храм був головною спорудою П’ятницького монастиря. Заодно слугував і фортецею, мав товсті стіни з вікнами-бійницями, що могли використовуватись під час оборони. Він невеликий – 11 на 13 метрів і нагадує башту. Колись церква мала два входи – через один всередину  заходили чоловіки, а через другий – жінки. Поряд були храм Іоанна Предтечі, ротонда-дзвіниця з церквою Прокопія, два будинки для церковнослужителів. Церковна бібліотека налічувала 200 томів книг. При храмі функціонували два навчальні заклади, тобто він був духовно-просвітницьким центром Русі. Та за наказом цариці Катерини ІІ монастир ліквідували, а келії, трапезну та будинок ігумена розібрали.

Історія не жалувала пам’ятку архітектури, кілька разів вона була зруйнована, та, як фенікс, поставала з попелу. У 1941 році у храм влучила бомба. Відбудовували по цеглині. Для реставрації доставляли спеціальну цеглу шести різновидів, схожу на давню. А блоки, знайдені під час розбирання руїн, вмонтували в нові мури так, що все нагадувало техніку будівництва ХІІІ століття.

З 1991 року храм діє. А на початку 2000-го в ньому виявили викладений цеглою хрест, датований кінцем ХІІ століття, який за радянської влади ретельно заштукатурили реставратори, адже тут розташовувався  музей. Хтось із митців зробив це навмисне, щоб зберегти святиню до кращих часів. Хрест виклали під час зведення храму. Ту частину церкви, де він був, не зруйнували ні монголо-татари, ні фашисти.

Кам’яна квітка на честь Параскеви П’ятниці  – ще й так називають храм чернігівці в наш час. Під її одягом заховалися форми давньоруської будівлі у стилі українського бароко, вона втілює найвищі досягнення архітектури домонгольської Русі, що захоплюють сучасників.

Наталія ЛЕГКА.
Фото автора
2017-06-24 10:08:51
Коментарі