Слово Волині

СПЕЦПРОЕКТ

Історія кохання

Всі новини Волині на одному сайті

Історія кохання

Любов зла

Чогось цієї ночі Олені наснилася найкраща подруга Леся. Дружили ще зі шкільної лави, довіряли одна одній усі таємниці та секрети. Та коли Олена вступила до інституту, а Леся провалила іспити, їхні дороги розійшлися. Бачилися нечасто, але підтримували дружні стосунки. Потім Олена вийшла заміж, повернулася до батьків у райцентр. А Леся залишилася в Луцьку. Бізнесові справи йшли непогано, зуміла квартиру придбати в кредит, а особисте життя так і не склалося

Працює на двох роботах, щоб утримувати сина та чоловіка

Цю жінку я часто бачу з повними торбехами в обох руках. Вона постійно тягне їх як не з базару, то з супермаркету.

Поїхала в Німеччину, щоб… помити чоловікові ноги

Сива, як осіннє небо, Василина сидить на ґанку та лущить квасолю, що цьогоріч рясно вродила. При цій роботі руки її ще трохи слухаються. Дорідні бобини  одна за одною сиплються у відеречко, все одно що літа її життя. На якусь мить жінка загаюється, і спогади налягають на серце, ніби кліщами стискають минуле в один клубок...

Я ревнувати не буду

На весіллі в родини зустрілися дві давні подруги. Свого часу жили близенько, в один клас ходили, за однією партою сиділи, в одних хлопців закохувались. Ще після закінчення школи бачилися частіше, а потім тільки передзвонювались, та й то нечасто

Дякую, мамо, що ви є

Мар’янка та Оксанка жили в злиднях. Тато їздив на заробітки, а мама Аліна частенько заходила до куми, щоб хильнути чарку. П’ятирічна Мар’яна залишалася «за старшу», і дворічна Оксана мала всього в неї вчитися. У селі знали, яка ситуація в сім’ї, але у кожного своїх проблем вистачало. Ніхто ж не бачив, що й зароблені на сезонних роботах гроші йшли на спиртне. А горе-мати, коли виходила із затяжного запою, вела дітей до церкви та щиро плакала, вимолюючи в Бога прощення

Баба Помідоро

Баба Помідоро сиділа просто на асфальті. Зазвичай вона не дозволяла ані підвести її, ані  обтрусити запилюженого піджака, який катастрофічно швидко втрачав ознаки колишньої елегантності: господиня пила якось уже геть відчайдушно.  Всяку жалість до себе розбивала об міцне слівце. На спроби запропонувати поміч презирливо пирхала і заганяла між міцних зубів зацяпаного недопалка. Це було так гротескно: її шкіра, що звисала, мов у шарпея, і її нечаста, але в чомусь дуже запаморочлива посмішка

Ти така щаслива....

«Ти така щаслива», – завжди говорили їй подруги. А й справді, чоловік спокійний, лагідний, турботливий, за ним –  як за кам’яною стіною. Маленький Дмитрик, золоте дитя, ходить у садочок.  Живуть у власній квартирі, мають хліб і до хліба. Саме про таке життя й мріяла Ірина

Викинув ключі до свого серця

Вона була просто його студенткою. Нічим не вирізнялася зовнішньо,  неговірка, не звертала на себе увагу поведінкою. І все в його житті йшло б за буденним сценарієм, якби не той її погляд, що наче якусь алергічну реакцію викликав в організмі: зсередини починало трусити, краплі поту рясно вкривали чоло та руки, і він втрачав ланцюжок думок. Це дуже діймало професора, бо як можна читати лекції, коли затинаєшся, розповідаючи про елементарні речі?

Надумане кохання

Того Різдва Насті виповнилося сімнадцять. Вона вже кілька років мріяла про кохання, мов у кіно. Не таке, як у подруг, – з однокласниками чи студентами. Хотіла зустріти самодостатнього чоловіка, сильну особистість. Щоб прожити з ним, одним-єдиним, усе життя, довіряти одне одному, не ревнувати, як мама батька. Тому на однолітка Івана, що жив у сусідній квартирі, навіть уваги не звертала. Яка з ним чекає перспектива? Дарма що хлопець носив їй скромні букетики і шоколадки, безвідмовно ремонтував зіпсуті електроприлади чи зірвані крани

Çàãðóçêà...