Слово Волині

СПЕЦПРОЕКТ

Історія кохання

Всі новини Волині на одному сайті

Сад їхнього кохання

Мирон несамовито гамселив сокирою по яблуневому стовбурі. Дерево стогнало під лезом, що виблискувало, ніби срібло на сонці. Він ковтав солоний піт, що стікав по зморшкуватому обличчі, котре за останні десять літ постаріло, ніби в діда.

«Твоє місце тут, наймичко»

Нещодавно у “Слові Волині” прочитала історію про заробітчанку, яка успішно влаштувала своє особисте життя з сином синьйора, якого доглядала. Захотілося розказати і свою історію.

Прокляття тітки Василини

-- Щоб увесь ваш рід викасувався! – лементувала на цілий куток нестримана на язик тітка Василина, яку в селі інакше, як чаклункою, не називали. Бо чи то дощ заливає городи всеньке літо, чи від спеки тріскається земля, в неї на полі урожай хоч на виставку сільського господарства вези.

Вишита сорочка весільною не стала

У кар’єрі Мар’яна була досить успішною: престижна робота, повага, винагороди... І навіть, як почасти буває, сіра заздрість колег. Натомість з особистим у неї не складалося

З вірою у поміч Божу

Микола до Божого храму ходив нечасто. Інколи по великих святах і ще тоді, коли боліла душа, коли її усю, мало не до краплиночки, виїдав біль. І щоразу у храмі душа втихомирювалась.

Гостинець для сина

Коли прийшла осінь, баба Марина, вважай, і не розгинала спини. Хіба що в неділю вибереться до сільського храму на Божу службу – на тому все.

Циганське намисто

- А пам’ятаєш, Натко, те літо, коли я познайомилась з молодим циганом-військовим? – щебетала перед дзеркалом моя своячка, що за багато років відважилася нарешті навідатися в село, де бере початок потічок її роду.

Дяка-ломака

З Оксаною ми вчилися разом в університеті. Особливо близько не товаришували, бо на першому ж курсі вона вискочила заміж за підприємливого хлопця. Ми тоді його називали Ромкою-“рекетиром”.

Малі діти їдять хліб, а великі – серце

У маршрутці, що прямувала до Світязя, поруч зі мною сиділа жінка років 45-ти. Її мобілка часто дзвонила і пасажирка постійно ніби виправдовувалася, чому вона їде відпочивати.

Пані з собачкою, або Як мало нам потрібно для прощення

Стефа не любила свого батька. Вона його ненавиділа. І коли сусідка прийшла до жінки, щоб повідомити про хворобу Олександра Івановича, Стефанія не вимовила жодного слова

Вельможа в коханні, злидар у вірності

Не відаючи чому, жінка все частіше згадувала його – вельможу в коханні, злидаря у вірності: першу громовицю погляду і ніжну пелену обіймів, від чого навіть фіалки засоромились.

Мати посварила з коханою, мати і помирила

...Світлана Романівна особисто завітала до сусідів і без ліричних відступів запропонувала Ользі позбутися дитини.

Çàãðóçêà...