Слово Волині

Неділя, 20.01.2019

Всі новини Волині на одному сайті

Села та селища Полісся: Любохини (Фото)

Коментувати
0
10:21 29.09.2013
Любо́хини — село в Україні, Старовижівському районі Волинської області. Населення становить 2036 осіб.
Історія Любохин сягає глибокої давнини. В основі назви села лежить корінь «лоб». За переказами вона походить від того, що тут було «любе місце хана». Очевидно під час монголо-татарського нашестя тут поселився збирач данини – баскак, який полюбив східну частину села біля озера Домашнього (вулиця Хані). А ось його товариш, кардаш, зупинився на заході, поблизу озера Білого (вулиця Кардаші).

Найдавнішу писемну згадку про Любохини і церкву знаходимо у книзі Анджея Біля «Православна Єпархія Хомиська до 1596 року». У розділі «Любохинівська протопопія» містяться такі відомості: «1510 року було на тєм теренє 14 парафій веських (сільських). Після третього поділу Польщі, 1795 року Любохини належали до Володимирівського повіту Волинської губернії і перебували у складі Росії.

Історія 
Архівні дані за 1796 р. цікаві. Виявилося, села Смолярі і Бутмер вже в ті далекі роки були приписними до церкви в Любохинах. Кількість дворів у нашому селі становила 141, у Смолярах – 26, а в Бутмері – 27.

День 22 жовтня 1943 р. виявилося для нашого села одночасно і трагічним, і радісним. Трагічним тому, що в цей день загинуло 45 людей. Переважно це ті, хто почувши про небезпеку, намагався втекти із села. А радісним – бо вдалося відвернути повне знищення Любохин.

Щороку 22 жовтня в любохинівському проводиться Служба – подячний молебень за врятоване село, а також панахида за тими, хто загинув.

Про Любохини і церкву виявлено давній запис 1796 р. у документі під назвою «Клірові відомості церков Володимир-Волинського повіту». Там йдеться про попередницю теперішньої церкви – Свято-Онуфрієвський храм. Церква, невеличка, дерев’яна, була біля озера Домашнього, неподалік від теперішньої. Місце, де стояла стара церква, любохинці до цих пір називають «стариною». Священиком тоді був Микола Стефанов.

На 1867 рік число прихожан становило: 1734 чоловіків і 1690 жінок. Церква мала 128 десятин землі. Кількість прихожан продовжувала зростати. На 1909 рік до приходу належало 415 дворів з населенням: чоловік – 1663, жінок – 1640. Крім того нараховувалось 50 дворів євреїв з чисельністю жителів 441.

На даний час наше село налічує 600 дворів. В храмі нашого села богослужіння відбувається кожної неділі і свята. Богослужіння відвідують у великі свята 300 людей, а в звичайні – понад 100.
 села тісно пов’язана з історією Симеонівської церкви, однієї з найстаріших в окрузі, яка пережила дві світові війни, неодноразову зміну влади. В той же час в усі періоди вона залишалася оберегом духовності села, хоча мала і сумні сторінки. Церква на честь преподобного Симеона Стовпника була споруджена в 1867 р., яка збереглась і до нашого часу.

Храм побудований на державний рахунок під опікою Міністерства державного майна. Щороку 14 вересня любохинці святкують престольний празник. Приміщення дерев’яне, на кам’яному фундаменті з дерев’яною дзвіницею в одній споруді, покрівля металева.

Відомо, що 1897 року службу Божу в Любохинах відправляв Янкевич Володимир Степанович (прожив 62 роки). З 1897 року посаду священика Свято-Симеонівської церкви займав Левицький Дмитрій Петрович. Він, син  священика, народився в селі Черича Ковельського повіту Волинської губернії. 28 травня 1897 року резолюцією Модеста, архієпископа Волинського і Житомирського, отець Дмитрій був переведений в село Любохини Володимирського повіту. 1909 року затверджений благочинним п’ятого округу. На той час священику було 45 років. Аркадій Казаданович перебував на службі з 1921 по 1939. З 1939 по 1976 рік ніс до прихожан слово Боже священик Дмитрій Мефодійович Білицький. Після смерті Дмитрія  Білицького (1976 р.) настоятелями Свято-Симеонівської церкви були отці Василь Цибулька, Валентин, Омелян, Степан Стружук. З липня 1992 року службу Божу в любохинському храмі звершує протоієрей Іоан Лесишак.

Фото: Віктор Чухрай


2019-01-20 00:46:23
Коментарі
Çàãðóçêà...