Слово Волині

Четвер, 17.08.2017

Всі новини Волині на одному сайті

Вишиті сорочки волинянки купують в Америці та Європі

Коментувати
0
12:27 22.03.2016
У їхній сім’ї сім сестер та два брати. Тетяна – середульша, наче серце великої родини. Саме тому, мабуть, Господь і наділив молоду жінку надзвичайним талантом –  вишивати, адже в її доробку не лише православні ікони, серветки та рушники, а й сорочки та сукні, на яких пишним цвітом ясніє букет української природи, вони підкреслюють вроду того, хто їх носить.

– Любов до рідної мови привела мене на філологічний факультет Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, – розповідає Тетяна Савіцька. – Але щоб заплатити за навчання, потрібні були гроші. Позаяк сім’я в нас велика, не можна було все звалювати на батьківські плечі. 

Тому дівчина вирішила навчатися заочно, а заодно влаштувалася на роботу в один із київських ресторанів. До того часу вона, як і її сестри, вже вправно володіла голкою та ниткою. Але якось, ідучи повз cтоличну крамницю з бісером, Тетяна побачила, що продавчиня зосереджено нахилилася над полотном, нанизуючи голкою бісеринки – в руках у неї була схема іменної ікони. Не втрималася  від спокуси розпитати, чи не важке то заняття. Співрозмовниця виявилася напрочуд привітною і, переконуючи, що вишивати бісером аж ніскілечки не важче, ніж нитками, не тільки розказала та показала, як це робиться, а й дала спробувати осягнути старовинне ремесло.

– Того ж дня я купила бісер, іконку-схему своєї покровительки Тетяни і почала вишивати, – говорить моя героїня. – Згодом по дорозі з Києва додому заїхала в Луцьк до сестри Ірини, показала вишивку, та схвалила, далі – в Ковель до сестри Людмили, вона підтримала. І ось уже одинадцять років, як залюблена саме в таку техніку  вишивання і не полишаю цього заняття. 

Тетяна Савіцька показує свою першу іменну ікону, вишиту бісером, яку зберігає і досі. Любов до цього ремесла, краса, що її випромінюють речі, виготовлені вмілими руками, не залишили байдужими й Таниних сестер – вони  теж створюють прекрасні самобутні речі. А скільки чудесних ікон, рушників, суконь та сорочок народилося з благословення майстрині, вона й сама не може перелічити.

– Дві лляні сорочки –  жовто-блакитна чоловіча та  червоно-чорна жіноча – поїхали в США, – згадує моя співрозмовниця. – Приємно було вишивати сорочку вчительці з Дубечного, яку замовив їй на день народження син, на ній – маки, волошки та ромашки. Пам’ятною стала сукня з дуже гарним орнаментом «Ромашкове поле», яку замовила доньці в Польщу одна зі старовижівчанок. Незважаючи на великий обсяг роботи, її вдалося вишити за три тижні. Непросто було працювати з атласом – саме такий шлюбний рушник під ноги попросила вишити бісером одна з замовниць. Так хобі поступово переросло в роботу.

Є у доробку майстрині пасхальні рушнички, а також під ноги на вінчання, ті, з якими йдуть до церкви на Спаса, ікони Миколи Чудотворця, Казанської Божої Матері, «Нев’янучий цвіт», Ангела-охоронця та багато іменних. Вона й сама собі вишила вінчальні. А скільки роздала на подарунки!

Тетяна Савіцька розповідає про техніку вишивання, про те, яким має бути фон на іконі, а якими вибрати основні кольори. Свій досвід молода жінка передає нині й відвідувачам своєї невеличкої крамнички, яку відкрили в Старій Вижівці разом із сестрою і де завжди людно. Майстриня завжди може допомогти іншим, адже добре опанувала вишивання  півхрестиком. Її радує те, що не лише жінки та дівчата стали частими відвідувачами крамниці. 

Бісер та схеми вишивок беруть навіть хлопці-підлітки.

– Якось вишивала для себе рушник, – розповідає майстриня. – Дуже захотілось, щоб на ньому було багато світло-бузкового кольору. Потім виходила заміж – під ногами опинилася подібна кольорова гама. Надумала вишити собі сукню – і знову все у бузку. Вийшло дещо несподівано. Чоловік каже, що це щасливий для мене колір. Мабуть, таки його правда.

Український орнамент з фігурами та квітами – нерозгадане диво національної фольклористики. У цьому віночку й бузкове суцвіття Тетяни Савіцької, яке приносить радість людям. Тож нехай воно залишається таким же багатим та щедрим, як душа майстрині!

Наталія ЛЕГКА,
Старовижівський район
Фото автора
2017-08-17 22:11:07
Коментарі