Слово Волині

Субота, 24.06.2017

Всі новини Волині на одному сайті

Настоятель монастиря на Волині: "Різдво — це передусім священний, божественний день"

Коментувати
0
09:29 07.01.2016

Різдво Господнє – одне з найбільших релігійних свят українців. Народження маленького Ісуса дало світу надію на очищення від гріхів. На жаль, в сучасній інтерпретації воно потрохи втрачає своє істинне значення, натомість стає більш комерційне, більш світське…

-          Якщо подивитися, як люди зараз ставляться до цього свята, то ключовим словом лишається «святкувати», а вже питання, що ми святкуємо, забувається, - каже ігумен Костянтин, настоятель Жидичинського чоловічого монастиря Святителя Миколая Чудотворця. - Згадується щось в тостах, побажаннях, а от про саму суть ніхто не говорить. Хочеться побажати людям, щоб вони пригадали, Чиє Різдво ми святкуємо, для чого приходив Христос в цей світ, зрозуміти суть всього, що хоче Бог від людини, що людина має дати Богу, як творіння Творцю. Мабуть, оце дуже важливо, тоді свято сприймається по-іншому. Ми повинні намагатись святкувати, так би мовити, якісно, наповнювати змістом. Коли святкування зводиться до страв та алкоголю, в цьому немає ніякого змісту. Куди цікавіше сім’єю разом почитати історію того свята, подивитись якийсь фільм, чи мультфільм, пригорнутися один до одного і подивитися на те зоряне небо. Отаке святкування приносить справжню радість, - Отже, не слід забувати, що Різдво — це передусім священний, божественний день, який шанують на згадку про ту нескінченну любов, що не пошкодувала Сина Свого для порятунку роду людського.

-          Наше завдання – повірити, що Христос прийшов на цю землю не для того, аби явити нам Свою святість і величність. Не велич Свого Божества Він проповідував на цій землі. Знищуючи людські стереотипи про Себе ж, Він показав, що хоче бути близьким до кожної змореної гріхом душі. Незважаючи на кривотолки, Він дозволив торкатись до себе блудницям і кровоточивим жінкам, що за законом тогочасного релігійного жанру вважалось неприпустимим. Він простягав руку помочі відкинутим суспільством прокаженим, зціляючи їх. Він піднімав звалених хворобами, паралізованих і навіть померлих. Він втішав розбитих горем матерів і батьків, підтримував і з розумінням ставився до слабкодухості митарів, фарисеїв та книжників. Він став для усіх усім, щоб спасти бодай деяких. Він, будучи рівним Богові, упокорив Себе аж до смерті, і то смерті хресної, тобто найганебнішої на той час. Все це сотворив Господь, аби не словом книжної мудрості, а ділом довести своє бажання бути з людиною, з її бідами і трагедіями, з її хворобами і немочами. Саме так, розуміючи прихід Христовий на цю землю, святитель московський Філарет (Дроздов) виголосив із захопленням, що: «дар прощення вищий від дару виправляти покаранням», - продовжив ігумен Костянтин.

Чернець також зазначив, що у новому році люди не повинні повторювати минулорічних помилок. Щоразу ми повинні вдосконалюватися і не боятися невдач на цьому шляху.

-          Я завжди кажу одну просту річ. Коли ми говоримо про ворога душ людських – Сатану, він насправді нічого особливого не придумує. Усі люди у 80-90% випадків грішать однаково. І гріхи в нас повторюються одні й ті ж за принципом спіралі. Але коли ми бачимо, що десь не можемо впоратися з якимось гріхом, це не означає, що потрібно перестати каятися перед Богом за цей гріх. Коли я ходжу вулицею і вимазуюся, на мені з’являється бруд. Я ж не кажу: «Навіщо йти вмиватися, якщо все одно знову буду брудним?». Ні, я іду й купаюся. Звичайно, може щось не вийти, можемо десь зірватися. Нічого страшного немає. Як кажуть, тисячу разів упав – тисячу разів вставай. Сьогодні зірвався, сьогодні ж починай по-новому свій подвиг. Але для того, щоби десь уберегти, убезпечити себе від цих «падінь», святі вчили, що у всьому потрібно бути поміркованим, - сказав настоятель.

Дванадцять днів після свята Різдва Христового зазвичай називають святками, тобто святими днями. Це пішло з давніх-давен, коли обидва свята ще поєднувалися. Православні християни в ці дні аж до Надвечір’я Богоявлення, Хрещення не постять, а радісно і благоговійно славлять пришестя в світ Сина Божого не тільки під час богослужіння у храмах, але й всюди – колядують, щедрують і особливо творять милостиню та добрі діла.

Щастя і миру людям!

Максим ЯБЛОНСЬКИЙ

2017-06-24 11:48:32
Коментарі