Слово Волині

Четвер, 17.08.2017

Всі новини Волині на одному сайті

А небо Донбасу мінливе, як люди…

Коментувати
0
18:42 05.03.2016
Нещодавно в Луцьку відбулася презентація збірки  віршів «Небо Донбасу» 45-річного лучанина Юрія ЩЕРБИКА, який писав їх, коли відстоював цілісність  України в зоні АТО.

А познайомилась я із Юрієм на першому фестивалі  «Вітрила пригод» у 2012 році. Тоді бард посів третє місце. Потім було друге. А вже на четвертому фестивалі він сидів у журі. Свого часу брав участь у конкурсі «Шукаємо таланти» на телеканалі «Аверс» і навіть потрапив до фіналу.

За словами Юрія Щербика, вірші він почав писати ще в початкових класах Торчинської школи, коли... закохався. 

– У шкільні роки ми слухали Висоцького. У мого друга була гітара, і ми на ній вчилися грати. Трохи пізніше мама купила мені інструмент львівського виробництва  «Трембіта». Тепер маю вже кілька гітар, одна з яких побувала зі мною на Сході, – каже поет-бард.

Після служби в армії Юрій вступив до Луцького училища культури на відділення «Народні інструменти». По вихідних з друзями грали на весіллях. А отримавши диплом, працював художнім керівником у сільському клубі. Спробував і заробітчанського хліба – доглядав виноградники в Португалії.  

Із серпня 2014-го по вересень 2015 року Юрій Щербик виконував свій громадянський обов’язок у зоні АТО в Донецькій області.  Потрапив до 72-ї бригади, спочатку був стрільцем зенітної установки ЗУ 23-2, а закінчив службу водієм.
– У певний момент так дістала політична ситуація, що я твердо вирішив: моє місце – на передовій, – пояснює, чому пішов добровольцем Юрій Щербик. – Про це знав лише мій син, якому тоді вже було сімнадцять. Мушу віддати належне, що Максим мене зрозумів. Як і мама, яка відтоді стала таким собі волонтером напохваті. До сьогодні знані на Волині волонтери Валерій  Курстак та Гаць Андрій знають дорогу до її дому чи моєї квартири. Звідти везуть за призначенням ящики з продуктами чи речами, які приносять сусіди, односельчани, церковні громади, знайомі та незнайомі люди.

Після того як побратими дізналися, що Юрій Щербик грає і співає,  попросили замполіта знайти для нього гітару. Точніше, це була ініціатива командира, а тепер уже друга і брата Діми Акіменка.  Йому сподобалися пісні Юрія, які він чув у записі. 

– То було велике диво, коли в нашу бригаду приїхала знімальна група каналу «Інтер» та подарувала мені інструмент. Тоді навіть сюжет показали на телебаченні, – розповідає Юрій. – Ту гітару я відразу передав іншим хлопцям, тому що вже мав їхати у відпустку. Вирішив, що привезу собі інструмент з дому. 

Що стосується збірки віршів, то Юрій уже майже роздарував перший тираж. А це 500 примірників, які видав власним коштом. Йому, як і кожній творчій людині, хочеться, щоб його поезії знаходили відгук у серцях співвітчизників. Сьогодні саме так і є. Завдяки збірці в нього з’явилося багато друзів, його запрошують на презентації. А побратими, які ще служать в зоні АТО і вже читали вірші, пишуть коротко: «Сильно!»  

Зупинятися на цьому Юрій Щербик не має наміру. Вже замовлено друк ще 500 примірників. 

– Певну суму зібрали мої друзі та знайомі, та цих коштів недостатньо. Хочу наголосити: книжка подарункова, її отримають усі охочі під час презентації. Допомогти гривнею проситиму лише тих, хто має таку змогу і бажання. Принагідно дякую видавництву «Вежа-Друк» в особі Іванни Захарчук, що погодилося відтермінувати оплату. 

Можливо, знайдуться охочі фінансово підтримати видання збірки «Небо Донбасу»?

Руслана МЕЛЬНИК
2017-08-17 22:20:40
Коментарі