Слово Волині

П'ятниця, 14.12.2018

Всі новини Волині на одному сайті

Луцьк - на порозі сміттєвого колапсу. ФОТО

Коментувати
0
13:24 23.11.2018
Ще недавно проблема луцького сміттєзвалища здавалася вельми віддаленою перспективою. У 2016 р. фахівці прогнозували, що ресурсу полігону твердих побутових відходів у селі Брище вистачить років на 15-ть. Однак, час сплинув і вже за рік питання може стати руба, а Луцьк – опинитися сам-на-сам із власним сміттям.

Пише Мирослав Ватащук для IA ZIK.

Коротко про стан звалищ регіону йдеться у довідці про стан будівництва та експлуатації полігонів для складування твердих побутових відходів (ТПВ), яку надав IA ZIK заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук. На Волині упродовж минулого року підприємства ЖКГ зібрали та захоронили на звалищах понад мільйон кубометрів відходів. Більшість діючих полігонів заповнені на 90% проектного обсягу. Станом на 1 вересня 2018 року на звалищах акумульовано 3,4 мільйона тонн непотребу. А площа, яку вони займають, вражає – майже 500 гектарів.

Але мало не критичною є ситуація, що склалася навколо луцького звалища у селі Брище, яке обслуговує комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс». Старий полігон на 720 тисяч тонн експлуатувався протягом 1992-2015 років. Нині він заповнений на 100% і закритий. Тож із 1 січня 2016 року експлуатується новий полігон проектною потужністю накопичення відходів в ущільненому стані першої черги 1,1 мільйона кубометрів. Фактично ж накопичено майже 1,9 мільйона кубометрів.


Так звалище виглядає з космосу/Скріншот Google maps
Тобто вже незабаром Луцьк може опинитися перед фактом, що нема куди вивозити сміття.

«Ти один, а нас сорок»
Луцьке сміттєзвалище розташоване за якихось півкілометра від траси Луцьк-Ковель. Це якщо по прямій. Потрапити до полігону можна через центральний вхід – спеціальною прокладеною дорогою. Або ж – обійти зі строни села Брище, подолавши зо два кілометри.


Луцьке сміттєзвалище
Саме з цього боку працює так звана «чорна сортувальна станція». Тут спеціально найняті люди порпаються у купах сміття, відбираючи речі, які потім можна здати.


Луцьке сміттєзвалище
Зустрічають чужих неприязно. Після кількох зроблених фото панорами звалища, журналіста оточила група десь із майже десятка осіб, як чоловіків, так і жінок. Розмова ведеться на підвищених тонах і з ненормативною лексикою.

«Ти шо тут ходиш і знімаєш? Хто тобі разрішив? Ти зараз отсюда вобщє не вийдеш!», – активно стверджує чоловік років 45-50.

«Ти чо такій смєлий? Ти один, а нас 40!», – наче мантру повторює за ним жінка, вік якої на око важко вгадати.

Коли чують відповідь аналогічною, не вельми цензурною мовою – агресія вщухає. Людей вдається переконати, що фотографують не їх, а звалище. Юрба розходиться у своїх справах, лише на віддалі спостерігає один чоловік, своєрідний вартовий.

А тим часом на звалищі кипить і робота з боку легальної адміністрації. Тракторець перетрушує гори відходів.

Також із полігону помпою відкачують рідину.


Луцьке сміттєзвалище
Екологи попереджають…
Панорама із горами відходів справляє, звісно, вельми гнітюче враження. А про загрозу, яку звалище становить для довкілля, відверто говорять екологи.


Луцьке сміттєзвалище
Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук розповів, що у 2017 році відбулася планова перевірка, у 2018 – позапланова.

«По старому полігону, який був законсервований, практично консервації не пройшло. Проект консервації – відсутній. Ми давали припис міській владі провести рекультивацію старого полігону. Рекультивація не проведена, проект рекультивації відсутній. Ми притягували до відповідальності представників адміністрації за ці речі. На цей момент проект рекультивації перебуває на стадії розробки», – каже він.


Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр Ткачук
Окрім того, на старому полігоні екологи виявили витоки фільтрату.

«Ми нарахували збитки довкіллю в районі Брища. Це порушення ліквідовано, а фільтрат прибраний. Ми нарахували збитки близько 50 тисяч гривень, які вони заплатили. На новому полігоні були присипані колодязі з відкачування фільтрату. За нашим приписом вони їх розкрили. Зараз почали вивозити фільтрат на енну територію, не призначену для зливу фільтрату. Тож ми брали проби землі. За проектною документацією, вони цей фільтрат мали використовувати на зволоження нового полігону, щоб процес бродіння прискорювався і відходи понижувалися. Але це не відбувається, бо фільтрат вивозиться на іншу територію. Інший варіант – варто закупити установку, очищати фільтрат, бо вивозити його нема куди. На водоканал його заборонено вивозити.

Також під час перевірки фахівці Держекоінспеції встановили, що не було завершено обвалування першої черги. За це знову оштрафовано керівника «Луцькспецкомунтрансу», – стверджує Олександр Ткачук.

Також екологи говорять і про проблему переповнення полігону.

«Ми виявили, що перша черга дуже інтенсивно заповнюється, тож є побоювання, що полігон за півроку може бути заповнений і далі не буде куди дівати сміття. Тому ми підготували припис, щоб вони розробили проектно-кошторисну документацію на другу чергу полігону. А проектно-кошторисна документація швидко не готується. То я боюся, щоб у нас не був переповнений полігон і не було екологічної катастрофи в Луцьку і в області», – зазначив начальник Держекоінспекції у Волинській області.

Тож екологи закликають міськраду терміново вжити заходів для очищення фільтрату, який зливається. Також вони виявили, що на полігон вивозять несортоване сміття, що заборонено законом.

І селяни – проти!
Про те, що ресурс полігону вичерпується, говорять і в Княгининівській ОТГ (саме до цієї громади входять селище Рокині, села Брище і Сирники, поміж якими розташоване звалище, – IA ZIK). За оцінкою голови Княгининівської ОТГ Олени Твердохліб, полігону може вистачити лише до червня наступного року.

«На сьогодні полігон заповнюється такими темпами, що його вистачить, напевно, до червня наступного року. Декілька місяців тому департамент ЖКГ Луцької міськради звертався до нас із проханням виділити земельну ділянку, яка розташована вже в межах населеного пункту – в селі Сирники – для відкриття нової черги полігону. Відбулися громадські слухання в селі Брище, там були присутні жителі села Сирники. Жителі проти відкриття нової черги. І, в принципі, депутати і я так само не хочемо, щоб там полігон відкривався новий», – стверджує вона.


Голова Княгининівської ОТГ Олена Твердохліб
Люди не хочуть звалища по сусідству із цілком зрозумілих причин – загроза для довкілля і власного здоров’я.

«Ми збирали такі дані рік тому. Зараз ситуація могла виправитися, бо почалася пересипка полігону. Станом на 1 січня 2016 року – у мене вибірка по наших ФАПах і амбулаторіях. У самому Брищі живе 380 жителів. Із них 30% це була захворюваність дихальних шляхів. Діти вже народжувалися із астматичними проблемами. Різні шкірні висипки також бувають. Діти там хворіють частіше, ніж всі інші. У нас є спеціальна стаття в бюджеті – допомога на лікування онкологічних захворювань. Ми виділяємо 5-7 тисяч гривень на хіміотерапію для онкохворих людей. То, порівняно з іншими селами, з Брища звертаються найбільше», – стверджує Олена Твердохліб.

Нині влада ОТГ намагається віднайти хоч якесь вирішення проблеми. Наприклад, започаткували роздільне збирання сміття.

«У нас були кошти, ми вирішили купити сміттєвоза і створити нове КП (КП «Вернигора», – IA ZIK), яке буде займатися тільки проблемою сміття. На сьогодні воно працює досить успішно. У лютому ми купили сміттєвоз, у березні спланували видатки на благоустрій. Це були саме сортувальні майданчики. Ми виділили кошти на 8 таких майданчиків. Я розумію, що їх повинно бути набагато більше, тому на наступний плануємо ще. Наразі почали з паперу, пластику і скла», – розповіла Твердохліб.

Ще одна проблема – сміття, яке чомусь не доїжджає до полігону ТПВ. Таким чином виникають стихійні звалища.


Стихійне звалище сміття
«Починаючи з 2016 року, ми заплатили десь 40 тисяч гривень за прибирання стихійних сміттєзвалищ. Це для мене була дуже важка проблема, бо тих звалищ могло і не бути, якби люди не викидали сміття. Хоча спочатку багато хто дивився на це з песимізмом. Мовляв, знову насиплють. Але зараз це вже поодинокі випадки. І ще бувають випадки, коли привезуть сміття чужі. Навіть з інших районів. І люди їх ловлять, фотографують», – каже глава ОТГ.

Про складність цієї проблеми із нею погоджуються і в Луцькій райдержадміністрації.

Перший заступник голови РДА Володимир Боярчук додав: «З нами межує обласний центр, і кожен з міста старається далеко не везти і викинути сміття при першій же нагоді. Регулярно такі звалища виявляють, ліквідовують, але це справді проблема, яку за раз вирішити неможливо».


Перший заступник голови Луцької РДА Володимир Боярчук
У Луцьку також нарікають на цю проблему. У департаменті муніципальної варти Луцької міськради IA ZIK повідомили, що з початку 2018 року муніципали склали 122 адміністративні протоколи на громадян, які засмічували територію загального користування.

Операція «Відтермінування»
І у Княгининівській ОТГ, і в Луцьку намагаються зменшити навантаження на полігон, аби відтягнути «Час Х». Але кількість відходів із ОТГ – незначна, порівняно із містом. Із початку роботи КП «Вернигора» за сім місяців цього року з Княгининівської ОТГ вивезли 560 тонн (3,397 тисячі кубометрів).

«Паралельно наше КП вивозить сміття із Заборольської ОТГ та Жидичинської ОТГ (з 1 листопада 2018 року, – IA ZIK). Із Забороля вже вивезли 116 тонн. І договір на вивезення 13 тонн у місяць – з Жидичина», – озвучила цифри Твердохліб.

Натомість, із Луцька щороку на полігон потрапляє майже 100 тисяч тонн відходів. За словами директора департаменту ЖКГ Луцької міськради Юрія Крася, торік ця цифра становила 96 тисяч тонн. Крась прогнозує, що наявного ресурсу звалища може вистачити на рік.

«Є два полігони. Один полігон законсервований, 8,4 га, і ми орендуємо другий – 8,6 га. На даний час використовується близько 4,5-5 га нового полігону. Земля відведена, але чи дадуть дозвіл? Брищани відмовилися дати дозвіл на розробку ще однієї черги полігону, так що не факт, що вона буде розроблятися», – сказав він.


Директор департаменту ЖКГ Луцької міськради Юрій Крась
Тож у Луцьку також усвідомлюють масштаби халепи, якщо полігон вичерпає свій ресурс, а Княгининівська ОТГ заблокує його розширення. Декілька років тому на території сміттєзвалища запрацювала перша сортувальна станція.


Сортувальна станція
А цього року у структурі «Луцькспецкомунтрансу» відкрили ще одну сортувальну станцію на вулиці Трункіна в обласному центрі.

«Оця станція на Трункіна – сучасніша, трохи механізована. Вона здатна відсортувати 50 тисяч тонн сміття в рік. Якщо у нас за рік 96 тисяч тонн, половина із них мокра фракція, то при повній загрузці ця лінія може відсортовувати повністю суху фракцію. Загалом це працює як? Ми запустили у двох районах роздільне збирання сміття. Ділиться на три фракції: суха, мокра фракції і ПЕТ-пляшка. Суха фракція – це все, що може переробитися: пластик, картон, папір, скло, баночки, одяг. А мокра фракція – це всі органічні рештки, які ми викидаємо. Ця фракція в ідеалі вивозиться на полігон, захоронюється. А решта сортується по фракціях. Лінія на Трункіна може сортувати 16 фракцій, хоча на цей час сортуємо на 12. Далі сміття пресується в тюки і здається на підприємства, які приймають вторсировину», – зазначив він.


Сортувальна станція сміття на вулиці Трункіна у Луцьку
За словами Юрія Крася, в ідеалі ця станція може зменшити навантаження на полігон на 30-40% в об’ємі. «У тоннажі якщо ми на 10% зменшимо – вже буде добре. Саме тяжке – це органіка. Суха фракція вона набагато легша, але велика за об’ємом», – додав Крась.


Сортувальна станція сміття на вулиці Трункіна у Луцьку

Сортувальна станція сміття на вулиці Трункіна у Луцьку
Серед механізмів, які дозволять знизити навантаження на полігон, – запровадження роздільного збирання сміття у Луцьку. У серпні цьогоріч у двох спальних мікрорайонах Луцька встановили спеціальні контейнери для збирання відходів за різними категоріями: суха та мокра фракції, ПЕТ-пляшка.


Контейнери для роздільного збирання сміття у Луцьку
Щоправда, назвати успішним цей пілотний проект наразі назвати важко. Невелика екскурсія містом засвідчила: у контейнерах традиційно все сміття – вперемішку. Більш-менш звикли лучани лише відокремлювати ПЕТ-пляшки. Це з обуренням констатував і перший заступник міського голови Григорій Недопад на своїй Фейсбук-сторінці.


Контейнери для роздільного збирання сміття у Луцьку

Контейнери для роздільного збирання сміття у Луцьку
Причини, які заважають роздільному збору сміття, лучани називають різні. Комусь просто ліньки це робити, у когось – замала для трьох сміттєвих відер кухня.

Сміттєпереробка: і хочеться, і колеться
Чи не єдиним ефективним методом уникнути сміттєвого колапсу могло б бути будівництво сміттєпереробного заводу. Однак, в українських реаліях все традиційно впирається у проблему фінансування. Волинські владці вже понад 10 років 

Сміттєпереробка в Луцьку: інвестори були, але загули
оголошують про нових інвесторів, які от-от розпочнуть будівництво. Але віз і нині там.

Будівництво сміттєпереробного заводу, потужності якого б дозволили переробити відходи Луцька, коштуватиме, за різними оцінками, від 15 до 60 мільйонів євро.

Однак, насамперед, потрібно визначитися із технологією сміттєпереробки. Про це наголошує, зокрема, заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.

«Наприклад, стратегією визначено, що спалювання – це небажана технологія, вона може бути застосована лише там, де інші технології не можуть спрацювати. Коли в нас була сепарація, сортування, вилучення десь 6 фракцій, які можна повторно переробити, а решта захоронювалась, то тоді вже в Європі масово пішли сміттєспалювальні заводи з очисткою викидів. Однак на сьогодні уже в Європі відмовляються від сміттєспалювання. У Німеччині, якщо я не помиляюся, з 2005 чи 2006 року заборонено будувати нові заводи. Ці технології допрацьовують і мають змінитись іншими».


Заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук
Зокрема, він згадав про технологію механіко-біологічної переробки, яка особливо популярною стала у Польщі та країнах Прибалтики. «Але економіка цієї технології не дозволяє окупитися при нинішніх наших тарифах», – додав Кошарук.

«І на зміну тепер приходить інша технологія – термічної переробки. Це піроліз, плазмоліз, газифікація, яка вважається екологічно чистою, найкращою в екологічному сенсі, яка дозволяє глибину переробки наближати до 100%. І по своїх інвестиціях вона приблизно в одній лінійці з технологією сміттєспалювання. Поки що. Тобто, на сьогодні це вважається майбутнім», – заявив заступник голови ОДА.

Про потребу будівництва сміттєпереробного заводу говорять і в Луцькій міськраді, і у Княгининівській ОТГ.

Перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад розповів: «Я та інші представники міськради об’їздили сміттєпереробні заводи Прибалтики, Польщі. Ми розуміємо, в якому напрямку треба рухатися. Прибалтійський варіант передбачає полігон як складування того продукту, який виходить, коли з нього забрали всі шкідливі речовини, коли він віддав біогаз. Щодо польського варіанту, то я відвідав сміттєспалювальні заводи у містах Бидгощ і Білосток. Там сміття спалюється у промисловій зоні, теплова енергія віддається для підігріву води і опалення. Залишок перекидається на турбіну, яка виробляє електроенергію і віддає її в енергетичні системи Республіки Польщі. Тобто, вони ще продають за зеленим тарифом цю електроенергію. Але ціна питання. Якщо беремо сміттєспалювальний завод для Луцька із досконалими екологічними технологіями, коли через потужну систему фільтрів шкідливі речовини не потрапляють у довкілля – це було б ідеально. Якщо такий варіант буде коштувати близько 60 мільйонів євро, то реалізація прибалтійського варіанту – 15-17 мільйонів євро».


Перший заступник Луцького міського голови Григорій Недопад
На запитання, де такі гроші взяти, посадовець відповідає: «Питання дуже цікаве. Ці проекти можуть забрати повністю весь бюджет розвитку Луцька. Але не треба забувати про банки-донори, екологічні проекти самої держави, яка, насамперед, має бути зацікавлена у реалізації таких проектів».

Тобто, міська влада орієнтується насамперед на дешеві кредити чи грантові програми, а також кошти держбюджету.

А також луцька влада прагне спонукати навколишні громади, які також звозять відходи на брищенський полігон, підставити обласному центру плече підтримки. Якщо сусідів не вдасться переконати по-дружньому, мерія готова діяти і з позиції примусу.

«Зараз ведемо переговори, щоб зібрати ті громади, які возять на Брище сміття, і починати з ними розмову, щоб у бюджетах на 2019 рік вони передбачали енну суму чи то на сміттєсортувальну лінію, чи на інші заходи, які зменшать навантаження на полігон. Це не є проблема Луцька. Якщо місто закриє для інших в’їзд туди (на полігон, – IA ZIK), то це буде дуже велика проблема для цілої області. Частина Ківерцівського району, частина Луцького району, місто Рожище і частина Рожищенського району просто захлинуться у смітті», – каже Григорій Недопад.

«Свічний заводик» ОТГ
Однією із найактивніших у просуванні ідеї будівництва сміттєпереробного заводу є голова Княгининівської ОТГ Олена Твердохліб. На початку жовтня вона анонсувала переговори із італійською компанією Ompeco щодо зведення такого підприємства.

Щоправда, у відповіді на запит IA ZIK у департаменті екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України зазначили: «Станом на 29 жовтня 2018 року висновків з оцінки впливу на довкілля та/або ліцензії на поводження з небезпечними відходами для компанії Ompeco (Італія) міністерством не видавалися».

За словами Твердохліб, така ситуація – логічна. Мова йде про те, що італійці нададуть технологію сміттєпереробки. Оскільки домовленостей наразі не досягнуто, то фірма і не виготовляла потрібну документацію.

За попередніми оцінками, вартість невеликого заводу, який забезпечить переробку сміття, яке продукується в Княгининівській ОТГ та деяких інших селах навколо Луцька, становить близько 20-25 мільйонів гривень. Теоретично, це по кишені прилуцьким об’єднаним тергромадам, які можуть побудувати завод у складчину. Тож Твердохліб звернулася до низки громад із закликом долучитися до зведення підприємства. Її заклик готові підтримати, зокрема, Боратинська ОТГ, Копачівка, Гірка Полонка.

Щоправда, до питання інвестування бюджетних коштів Твердохліб підходить обережно. «У мене були в житті випадки, коли шахраї мене розводили на гроші. Коли це твої гроші, це боляче. Але якщо мене розведуть на гроші, а це гроші громади, а я нічого не отримаю, то я піду в тюрму», – зазначила глава Княгининівської ОТГ.

Вона переконує, що намагається всебічно вивчити думки експертів щодо технології сміттєпереробки. У тому числі, збирає і негативні відгуки. Зокрема, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська повідомила ОТГ, що «технологія OMPECO придатна лише для стерилізації медичних відходів, і ні в якому разі не підходить для змішаних побутових відходів».

У будь-якому разі, Твердохліб має намір разом із представниками обласної влади відвідати завод у Турині (Італія), який працює за технологією OMPECO.

Також до Княгининівської ОТГ надійшла пропозиція про будівництво заводу від нідерландської фірми.

***
Перший заступник луцького мера Григорій Недопад переконує, що після ознайомлення із будівництвом сміттєпереробного комплексу на Харківщині представники ОДА, міськради та Княгининівської ОТГ можуть втілювати подібний проект на Волині.

Проте, поки що будівництво заводу – питання перспективи. Ймовірно – віддаленої. Тож влада Луцька перед загрозою сміттєвого колапсу готується вирішити проблему уже традиційно. Тобто, відтермінувати, побудувавши нову чергу полігону.

«За попередніми даними, полігону вистачить десь на півтора-два роки. Але вже зараз ми працюємо з проектантами для рекультивації старої черги полігону і будівництва нової. Я думаю, за два роки можна встигнути. Впритул, але коли запрацювала сортувальна лінія, навантаження автоматично зменшується. Чим більше відсортовується сміття, тим довше буде жити полігон. Адже цих півтора-два роки – це без урахування сортувальної станції», – розповів Недопад.

Але тут є одне «але». Княгининівська ОТГ, мешканці якої налаштовані категорично проти звалища, може заблокувати будівництво нової черги. А тоді лучани ризикують залишитися із власним сміттям сам-на-сам.
2018-12-14 07:46:07
Коментарі
Çàãðóçêà...